Марафон винаходів і виклик собі: що таке хакатони і як вони змінюють життя людей

  • 19 октября, 13:00
  • 3627
  • 0

Уявіть собі фрезерувальника, який приборкав Python і вивчив мову програмування. Або продавчиню молока, яка взяла гранпрі у Каннах. На щастя, сьогодні такі можливості доступні для всіх. Світ не декларує вибір професії «одна на все життя, аж допоки смерть чи пенсія не розлучить», а вимагає знайти діло до душі та реалізувати власні ідеї.

Не важливі вік, стать чи антропологічні особливості. Адвокат може стати кухарем, фінансовий аналітик — діджитал-спеціалістом, пенсіонер — геймером, а підліток — піти в IT. Основна вимога — хакнути свій талант, відкрити те, що запалює. Саме у цьому допомагають хакатони. Вони даютіь змогу кинути виклик собі та реалізувати власну ідею.

Марафон винаходів і виклик собі: що таке хакатони і як вони змінюють життя людей

What the Hack, або Що таке хакатон?

Хакатон — це не просто сходка програмерів, які декілька днів змагаються у написанні кодів. Це стормінг ідей, марафон винаходів, де спеціалісти з різних сфер non stop створюють унікальні продукти — від проєкту із захисту акул Антарктики до прототипів гаджетів для медицини. Це змагання, де кожен учасник може випробувати себе, зарядитися командним духом та запропонувати корисну для людства ідею чи продукт. Це інтенсив, який зазвичай триває від 24 до 48 годин без перерв на прокрастинацію та сон.

Трохи історії

Хакатони з’явилися наприкінці дев’яностих. Спочатку це були змагання всередині техкомпаній: так легше хакнути будь-яку внутрішню проблему чи завдання. Такі гіганти, як Google та Yahoo!, регулярно проводять хакатони для вдосконалення власних АРІ. А з 2005 року і Facebook не нехтує цим форматом мозкового штурму.

Хакатони за межами корпоративного сектору проходили як частина масштабних IT-конференцій. Один з перших відбувся на конференції JavaOne у  99-му. Тоді змагалися в написанні софту для пристроїв, що передають дані через інфрачервоні порти. Про порти вже давно забули, а хакатони залишилися.

Сьогодні хакатон — це частина стартап-культури та технологій. Рахувати, скільки таких змагань проводять щороку у світі, ніхто навіть не береться. До прикладу, естонська ініціатива Garage 48 за 9 років організувала 134 хакатони у 25 країнах світу, в тому числі в Україні. За цей час її учасники представили 1 500 ідей та 800 прототипів. Непогано, правда?

Щасливий квиток стартапера

Не IT єдиним живуть хакатони. Вони об’єднують і дизайнерів, соціологів, маркетологів, діджитал-спеціалістів. Все залежить від тематики хака-марафону та завдань, які він ставить перед учасниками.

Хакатони не тільки об’єднують однодумців, але й стають платформою для пошуку інвесторів. Організатори таких інтенсивів розвивають світову стартап-екосистему, в тому числі  допомагають молодим талантам привабити інвесторів.

Безліч бізнес-ідей родом із хакатонів. До прикладу, одна з найбільших азіатських платформ онлайн продажу вживаних речей — Carousell — з’явилася завдяки Сінгапурському Startup Weekend 2012. Команда вирішила вперше спробувати свої сили у такому форматі й перемогла. Проєкт профінансували на загальну суму 80 млн. доларів США. Застосунок набув особливої популярності в Сінгапурі, Малайзії, Тайвані, Індонезії та на Філіппінах. Сьогодні на платформі одночасно продається понад 60 мільйонів позицій. 

Ідея мобільної програми сервісу таксі EasyTaxi також виникла із хакатону Startup Weekend Rio. Розробники запропонували ідею застосунку для пошуку автобусів. Після перемоги запустили бета-версію програми E-hailing, а потім з’явився і сам EasyTaxi, що отримав 75 млн. доларів США від інвесторів.

Сервіс пошуку майстрів Zaarly, що допомагає знайти електрика чи сантехніка по сусідству, вперше представили в 2011 році на Startup Weekend, Лос-Анджелес. Тоді програмою шалено зацікавилися, тому одразу ж після хакатону на неї виділили 15 млн. доларів США. Цікаво, що сервіс функціонує і сьогодні в 5 містах США. 

Марафон винаходів і виклик собі: що таке хакатони і як вони змінюють життя людей

А що з допомогою людству?

Хакатони вирішили не одну глобальну проблему. До прикладу, під час одного з таких марафонів ідей учасники створили платформу Simple Energy. Вона контролює кількість спожитої енергії та мотивує зберігати енергоресурси. На хакатонах бралися й за допомогу населенню країн третього світу. Команда розробників компанії Seeds створила мобільну гру мікрокредитування. З його допомогою користувачі з розвинутих країн можуть надсилати гроші нужденним у всьому світі.

Хакатони намагаються подолати й проблему нерівності. До прикладу,  в Україні проходять заходи Empowering Women. Мета — залучити більше жіночих команд до участі, а не влаштувати суто жіноче змагання, імітуючи гетто. Як правило, склад команд — 50/50. Не важливо, якої ти статі, віку чи зросту: якщо є ідея — хакатони чекають на тебе.

Також цієї весни в Україні організували унікальний Hack-a-Train, щоб у ньому могли взяти участь команди зі сходу країни. Учасники з різних міст країни втілювали свої ідеї у життя 30 годин у потязі, який подолав шлях у понад 1000 км від Маріуполя до Львова. У фіналі учасники презентували цікаві продукти, зокрема доповнену реальність для покупок і прилад, що допомагає зберегти їжу та напої теплими завдяки спеціальній електричній  подушці. 

Естонський острів ідей та чому туди повезли українців

У Естонії на душу населення більше стартапів, аніж будь-де у галактиці. Така собі стартап-країна. Тут безліч можливостей для розвитку проєктів і їхньої інкубації. Хакатони — одна з них. Спільно з програмою e-Residency у вересні цього року організували масштабний Digital Nation Hackathon на острові Вормсі. Це четвертий за розмірами острів країни, де мешкає трохи більше 400 людей. А це менше, ніж в одному ЖК на Харківському масиві. Але вже другий рік він збирає більше сотні стартаперів з різних країн, які пропонують сміливі ідеї та змагаються за першість.

Цьогорічний Digital Nation Hackathon присвятили рішенням, що допоможуть е-резидентам ефективніше вести та розвивати свій бізнес. Програма е-Residency дозволяє зареєструвати бізнес усього в кілька кліків та вести його онлайн будь-де, користуючись послугами прозорого цифрового середовища Естонії. Українці, до речі, треті за кількістю електронних резидентів та перші за кількістю заснованих компаній.

На Digital Nation Hackathon з’їхалися команди з усього світу: США, Аргентина, Туреччина, Великобританія, Німеччина та навіть Нікарагуа і Південна Корея. Попередньо учасники пройшли відбір вдома.

Серед 11 команд-фіналістів, що потрапили на острів, була й українська. Її проект KYC оnline переміг 9 команд на Pitch Competition у Києві та відправився на естонський острів. KYC оnline покликаний допомогти перевіряти потенційних контрагентів онлайн. Система аналізує можливого клієнта та оцінює ризики співпраці з ним. Зібрану інформацію програма відправляє на внутрішні CRM/ERP системи компанії.

Також українці запропонували спростити відкриття банківських рахунків е-резидентам за тим самим принципом. Учасники програми відправляють заявку через єдиний канал, а банк за допомогою KYC оnline швидко перевіряє їхні дані. За три дні на острові учасники з України створили робочий прототип продукту та презентували його.  

Острів ідей подарував багато проєктів: програму лояльності для учасників програми з Африки, щоб зробити їх ближчими до європейського ринку, нові можливості для користування банківськими послугами та мотиваційну платформу для стартапів, яка допоможе їм залучати інвестиції. Українські розробники отримали цікавий досвід та обмінялися ідеями з колегами з усього світу. 

Марафон винаходів і виклик собі: що таке хакатони і як вони змінюють життя людей

А чи є життя після хакатону?

Так, і не тільки тому, що ідеї можуть жити вічно, допоки їх не втілять у життя. Хакатони — це, звичайно, не панацея та навіть не фабрика стартапів. Але ті, хто їх проводить, підтримують перспективні проєкти й після закінчення хакатону. Вони нагороджують призами чи білетами на відомі стартап-заходи, допомагають знайти інвесторів, пропонують менторство чи роботу в стартап-інкубаторах. Усе це допомагає проєкту зажити власним життям: від ідеї до власного бізнесу.

Всесвітньо відомий стартап-єдиноріг Bolt (Taxifay) свої перші 2 млн. доларів США теж отримав від естонських бізнес-ангелів. Сьогодні капіталізація Bolt складає понад 1 млрд. доларів США, а сервісом користуються в 30 країнах світу. Компанія незабаром відкриє свій RnD- центр у Києві.

Тому з хакатону все тільки починається. Але обережно: після нього ваше життя може докорінно змінитися. Ви готові? Тоді вперед, але не забудьте пам’ятку Хакатонщика. 

Пам’ятка хакатощика, або Що потрібно для хакатону?

Припустімо, ви вже дали спокій Пітону та вирішили піти на хакатон. Що важливо знати, крім того, що це марафон зі словом Hack:

  1. Головне — виспіться. Формат змагання вимагає сконцентрованої роботи щонайменше 24 години.
  2. Розробіть детальний план та стратегію, оцініть реальні можливості всієї команди.
  3. Розподіліть ролі у команді, ваша робота має бути злагодженою. Кожен учасник повинен знати, за що відповідає та що має робити.
  4. Використовуйте готові рішення. Не пишіть бібліотеку, якщо вона вже є. Скопіювати частину архітектури — теж не соромно.
  5. Дослухайтеся до порад менторів чи організаторів на всіх етапах створення продукту. Не ігноруйте їхні зауваження.
  6. Не сваріться і не сперечайтеся з командою. Від напруження будуть тріскатися лампочки, але ви повинні бути спокійними та виваженими у своїх рішеннях та роботі. Чварам не місце на Хакатонах, бо ефективність команди впаде до нуля, а перемогу візьмуть інші.
  7. Стежте за часом. Часто процес так захоплює, що відчуття часу та реальності притупляються. Обережно. Не вкладаєтеся в час — програєте. Можете виставити нагадування на кожну годину у вашому смартфоні.
  8. Вірте у свій продукт та перемогу. Це один з найважливіших пунктів. З досвіду: перемагають ті команди, які прагнуть перемоги та чітко знають, чому вони прийшли на Хакатон.
  9. Гарно попрацюйте над презентацією. Якщо вона підведе, то навіть найкрутіша ідея не справлятиме жодного враження.
  10. Ще раз виспіться :).

Джерело: bit.ua


0 комментариев
Сортировка:
Добавить комментарий