Очільник «IBM Україна»: «У нас немає завдання створити індустрію і бути в ній єдиними»

  • 22 декабря, 10:50
  • 4342
  • 0

IBM – одна з найбільших технологічних корпорацій світу з капіталізацією в $124,9 млрд. Цього року компанія увійшла до двадцятки найдорожчих брендів за версією Forbes. ІІІ квартал 2019 року IBM завершила з доходом $18,028 млрд і чистим прибутком у $1,672 млрд.

Який внесок в цей оборот українського офісу корпорації, що працює в нашій країні з 2006 року? Чим займаються його співробітники? Як найбільша угода в історії IBM – придбання Red Hat за $34 млрд – вплине на розстановку сил на вітчизняному ринку? На ці та інші питання відповідає новиий глава «IBM Україна» Богдан Хорощак.

Очільник «IBM Україна»: «У нас немає завдання створити індустрію і бути в ній єдиними»

Про офіс в Україні

– Чим займаються співробітники українського офісу компанії?

– Різними сервісними проєктами, підтримкою клієнтів, продажами і розробкою нових рішень. Я потрапив до компанії сім років тому. На першу співбесіду йшов трохи напруженим, бо перед підготовкою до неї вважав, що компанія займається лише виробництвом інфраструктури. Уявляв собі IBM як велику корпорацію, яка робить залізні black boxes: системи зберігання і обробки даних. І все.

Коли ж почав готуватися до співбесіди, дізнався, що є величезна кількість софтверних рішень. Їх умовно можна поділити на три напрямки: аналітика, безпека і хмари. У кожній ніші – багато різних продуктів. Наприклад, в Україні ми допомагаємо клієнтам побудувати захищений периметр їхніх ЦОДів, а в ньому налаштувати серйозний рівень безпеки. Під ключ створюємо Security Operation Centers (SOC). Нещодавно такий SOC запустили для «Галнафтогазу» на базі рішення IBM QRadar. Воно допомагає попереджати виникнення кіберзагроз та оперативно відбивати атаки.

Ще приклад. Нещодавно KredoBank запустив Google Pay для власників карт Mastercard. У цьому проєкті інфраструктуру побудували на Red Hat Enterprise Linux, а інтеграція з банківськими системами базувалася на рішеннях IBM Integration Bus і IBM MQ.

– Які продукти зараз домінують у структурі доходів «IBM Україна»?

– Давайте краще розповім, якими продуктами частіше цікавляться клієнти. Найбільше запитань наразі про хмарні технології та AI. Зараз ми присвячуємо багато часу відповідям на запити, як за допомогою штучного інтелекту можна підвищити ефективність бізнесу, а завдяки хмарним технологіям припинити витрачати багато грошей на інфраструктуру.

– І як?

– Усе залежить від конкретного бізнесу. На жаль, не маю права наводити кейси наших клієнтів до того, як вони стали публічними. Можу пояснити на прикладі з внутрішньої практики IBM.

Декілька років тому глобальний офіс почав трансформувати нашу HR-службу, підключив спеціальне AI-рішення. Мова не про те, що роботи замінять людей, а про те, як за допомогою штучного інтелекту вчасно реагувати на мотивацію і очікування співробітників.

Зараз з 95%-вою вірогідністю HR-служба може передбачити, що конкретний фахівець замислюється про зміну роботи або всередині компанії, або на ринку. Розуміючи це, ейчари заздалегідь готові відреагувати на потреби співробітника і, наприклад, запропонувати йому нову роль.

Глобально зі штучним інтелектом HR-служба IBM заощадила близько $300 млн. Це retention cost – гроші, які довелося б витратити, якби на ситуацію реагували реактивно.

– IBM після придбаня Red Hat стала називати себе найбільшим гравцем на ринку гібридних хмар. А які позиції у вас в Україні в цьому сегменті? Маєте намір потіснити Amazon і Microsoft?

– Спочатку я б хотів коротко розповісти, які бувають хмари і в чому їх особливості. Приватна хмара знаходиться у конкретної компанії в її ЦОДі. Публічна надається постачальником з чужого дата-центру часто за умовами передплати, бо може бути розміщена в іншій країні. В Україні поширений другий варіант. А гібридна хмара – це хмарне середовище, в якому компанія може використовувати певний набір послуг від публічних і приватних провайдерів.

Цього року ми фіналізували покупку Red Hat. Завдяки угоді IBM йде від прямої конкуренції з іншими постачальниками хмарних послуг. За допомогою технічної надбудови Red Hat OpenShift наші клієнти можуть одночасно користуватися хмарами різних постачальників. IBM може бути одним із провайдерів, але не єдиним. Таким чином, у клієнта з'являється можливість у режимі реального часу управляти робочими навантаженнями в конкретній хмарі та дивитися, коли, де і чому йому було б зручніше зберігати дані.

– Тобто конкурентів намагаєтеся зробити партнерами?

– Скоріше, ми хочемо змінити правила гри. Адже ще один плюс придбання Red Hat у тому, що в клієнтів з'являється більше можливостей перейти в хмару.

Український ринок у цьому питанні ще недостатньо зрілий порівняно із західноєвропейським або північноамериканським. Тому «IBM Україна» запустила програму «Шлях у хмару». Ми консультуємо клієнтів, відштовхуючись від їхніх бізнес-потреб, і разом визначаємо, що саме їм потрібно від хмарних технологій, які дані та процеси можна перенести в хмару того чи іншого провайдера. Також допомагаємо здійснити цю міграцію і переписати старі монолітні застосунки, які в змозі працювати тільки в ЦОДі клієнта (приватній хмарі), щоб компанія була незалежною від будь-якого постачальника послуг (у тому числі IBM).

– Який зараз попит на Red Hat OpenShift на українському ринку?

– Інтерес активний. Багатьом клієнтам, особливо тим, хто очолює пелотон, важливо розуміти, що відбуватиметься з їхніми власними даними, даними їхніх клієнтів, споживачів і партнерів. Але поки нам доводиться пояснювати про хмари від азів до показників ефективності.

Очільник «IBM Україна»: «У нас немає завдання створити індустрію і бути в ній єдиними»

Про цифрову трансформацію українського бізнесу

– Мабуть, українські компанії більш оперативно діджиталізуються, ніж держава? Могли б оцінити рівень ЦТ на вітчизняних підприємствах?

– З року в рік IBM проводить міжнародне опитування СЕО різних індустрій. На жаль, у дослідженні немає окремого зрізу щодо України, але в ньому беруть участь і вітчизняні топ-менеджери. У недавньому дослідженні опитали близько 13 500 керівників з провідних компаній у 98 країнах світу і 20 секторах економіки. Наведу кілька цікавих цифр:

  1. 62% топ-менеджерів уже інтегрують нові методи монетизації у свої стратегії використання даних;
  2. 65% СЕО вважають, що автоматизація процесів прийняття рішень в найближчі 2–3 роки набиратиме обертів в їх сегменті бізнесу;

респонденти з банків-візіонерів відзначили, що в найближчі три роки розраховують отримувати в середньому 58% доходів від ініціатив, реалізованих на цифрових бізнес-платформах.

В Україні, природно, є свої особливості. У першу чергу, діджиталізуються компанії, в яких від впровадження IT-технологій безпосередньо залежить успішність бізнесу. Це гарний стимул випробовувати нові технології.

– Які галузі найбільш просунуті?

– Ритейл, банківська сфера, промисловість, транспорт. У цих сферах висока конкуренція, яка стимулює компанії постійно шукати нові технологічні можливості для просування.

Наведу простий приклад. Щоб свіже молоко було в кожному магазині роздрібної мережі, потрібна добра логістика. Вона має бути зав'язана не тільки на попит конкретного продукту в конкретному місті. Цього вже може бути недостатньо. Потрібна прив'язка і до погодних умов.

Зараз не лише ритейлери, а й компанії з інших галузей користуються послугами нашої The Weather Company. Це глобальна система прогнозування погоди, яка щогодини оновлюється і допомагає бізнесу аналізувати збільшення або зниження потреби в конкретно взятих регіонах країни, планувати логістику залежно від погодних умов, знизити витрати тощо. IBM – це не тільки про ЦОДи, а й про життя. (Сміється.)

– Могли б навести ще декілька таких життєвих прикладів? Скажімо, які AI-рішення можуть незабаром користуватися попитом в Україні?

– Зараз штучний інтелект допомагає провідним світовим клінікам ставити діагнози. AI-рішення платформи IBM Watson Health сприяють виключенню фактора людської помилки. Скажімо, коли лікар переглядає п'ятнадцяту флюорографію за день, він може помилитися, чогось не помітити. А «машина» отримує великий сет параметрів: всі аналізи, історію захворювань пацієнта тощо. І на базі цих вступних дає рекомендації лікарю.

Також AI-рішення використовують маркетологи світових компаній. Ці рішення дозволяють фахівцям відстежувати поведінку в інтернеті наявної і потенційної ЦА, надавати кожній групі найбільш релевантний контент. Штучний інтелект допомагає персоналізації: він навчається на кожній взаємодії і підказує, яке повідомлення краще доставити кожному відвідувачу сайту, відштовхуючись від його попереднього спілкування з брендом.

– Коли ваші квантові обчислення «зайдуть» в Україні? Зараз це модний напрям, але поки незрозуміла його ефективність. Як квантові розробки зможуть спростити «життя» бізнесу?

– Поясню трохи здалеку. У корпорації є IBM Garage. Це своєрідний центр інновацій. Ми запрошуємо команду клієнта приїхати в нашу лабораторію, в якій працюють експерти, які добре знаються на бізнесі замовника. Вони проводять низку design-thinking воркшопів. Мета такої об'єднаної командної роботи – вийти за рамки, знайти нестандартне рішення, побачити вузькі місця, які гальмують розвиток, зрозуміти, як клієнт може стати більш конкурентоспроможним на конкретному ринку.

У певний момент кожен може впертися в якусь незриму стіну. Тому основна ідея таких воркшопів – подивитися на проблему з іншого боку і вирішити її іншим методом.

Квантові комп'ютери – про те саме. Для мене як для математика в цьому є певний виклик. З одного боку, сьогодні весь світ прекрасно працює на стандартних двоїчних комп'ютерах з двома станами біта – нулем і одиницею. Навіщо тоді третя позиція? З іншого боку, ми віримо, що квантовий комп'ютер зі своїми унікальними властивостями допоможе вирішувати ті завдання, про існування яких ми ще не підозрюємо.

Зараз понад 150 000 вчених і студентів з усього світу, і України в тому числі, використовують безкоштовний хмарний доступ до квантового комп'ютера IBM і тестують нові алгоритми вирішення нестандартних завдань. Це величезний пласт роботи. Змінюється навіть методологія мислення. З моменту відкриття доступу до квантового комп'ютера у 2016 році було опубліковано понад 200 наукових робіт з його використанням.

– При цьому ви відкриваєте доступ конкурентам до своїх розробок, в які вкладайте величезні інвестиції.

– У нас немає завдання створити індустрію і бути в ній єдиними. Навпаки, ми прагнемо формувати нові напрямки, що відкриватимуть інновації для цілих галузей, бо від цього в підсумку виграють усі. Деякі з наших інновацій свого часу сформували цілі галузі, наприклад, завдяки IBM почалося широке поширення банкоматів.

Так втілюється філософія компанії, яку ми називаємо «Цінуйте диких качок». Її заклав ще ексглава IBM Томас Уотсон – молодший. Він любив розповідати цікаву притчу. В одному північному селищі жили дикі качки, і щоосені вони відлітали в теплі краї. Якось один з жителів почав приручати качок: годувати і доглядати за ними. Через декілька років частина зграї не полетіла в теплі краї і розучилася самостійно добувати собі їжу, тобто птахи перестали бути дикими. Ми в IBM оточуємо своїх співробітників турботою, але дуже цінуємо, якщо ці люди залишаються «дикими качками». Для нас важлива нестандартність мислення в роботі та прийнятті рішень.

Джерело: mind.ua


0 комментариев
Сортировка:
Добавить комментарий