Український фонд стартапів: гроші в інновації чи на вітер

  • 21 февраля, 12:34
  • 3744
  • 0

У 2020 році Український фонд стартапів виділить проєктам-початківцям 240 млн грн. Перші 8,75 млн грн цього тижня повинні одержати вісім вітчизняних команд. Конкурс проводився в два етапи. На першому експерти оцінювали заявки 130 претендентів, на другому – члени журі на пітчингу вибрали вісім переможців з дванадцяти кандидатів на гранти.

За умовами конкурсу, експерти мали відібрати «перспективні та інноваційні ідеї технологічних стартапів, які демонструють високий потенціал глобального комерційного успіху». Після оголошення результатів у соцмережах з'явилися скептичні відгуки про відбір «кращих з кращих».

Mind переглянула пітчі всіх переможців. На жаль, життєздатність і інноваційність деяких проєктів викликала сумніви. Відкритим залишилося питання: чи змінилися б оцінки членів журі, якби вони вкладали в стартапи власні, а не державні кошти.

По 1,25 млн грн отримають наступні шість стартапів на seed-стадії розвитку:

AeroDrone

AeroDrone – українська компанія, яка розробила багатофункціональний вантажний безпілотник DR-60. За словами співзасновника проєкту Юрія Педерія, їхній дрон піднімає до 60 кг, літає 6 годин без посадки на відстань до 600 км. «Ми бачимо великий потенціал використання нашої технології у світі в сільському господарстві, інфраструктурі, енергетиці, транспорті тощо», – заявив він на пітчі.

AeroDrone

При цьому визнав, що в цій ніші у них чимало великих іноземних конкурентів. «Так, наші коптери дорожчі. Але вони продуктивніші за дальністю обльоту, шириною обприскування тощо. У результаті клієнти отримають можливість економити на операційних витратах», – розповів Юрій Педерій.

На першому етапі AeroDrone хоче продавати безпілотники фермерам і операційним партнерам, які працюють з аграріями (вже вдалося знайти покупців трьох дронів у США і Канаді). Також компанія має намір отримувати додаткові доходи від підписки на їх запатентовану програму Mission possible (ПЗ обльотів для автополітота), навчання операторів, сервісної підтримки.

Підприємець сподівається запустити серійне виробництво коптерів і вже цього року створити і продати 30 безпілотників. Надалі виробляти по одному дрону на тиждень.

BIOC  

«BIOC – біополімер майбутнього», – так презентувала розроблену українськими інженерами технологію нанополімерізації консультант проєкту Катерина Книщук. Спочатку вона вразила членів журі страшними цифрами. З 1950 року в світі вироблено 6,68 млрд тонн пластика. Щорічно ця цифра збільшується на 370 млн тонн. Тільки 9% з них переробляється, 12% – спалюється. Потреба України в пластику – 3500 тонн на місяць.

«ООН попереджає: якщо світ не знайде рішення проблеми, то до середини століття в океані буде більше пластика, ніж риби. Таким рішенням може стати розробка українських технологів. Наш біополімер на 100% розкладається протягом декількох років. Він на 70% складається з кукурудзяного крохмалю, 30% – полімолочної кислоти і декількох модифікаторів. Розробка дозволить очистити українські сміттєві полігони і припинити забруднення навколишнього середовища пластиком», – пояснила Катерина Книщук.

BIOC

Також запуск виробництва дозволить створити продукт з високою доданою вартістю. За словами технологів, Україна продає кукурудзу на експорт по $160 за тонну, а може робити біополімери по $3000. Екоматеріал може використовуватися для виробництва біопластикових пакетів, бахіл, памперсів, одноразового посуду і рукавичок.

Розробники визнають, що в них є декілька потужних іноземних конкурентів. «Але в складі їхнього біопластику тільки 40% крохмалю. Ми ж хочемо робити більш дешевий і якісний продукт», – заявила Катерина Книщук.

Команда шукає $600 000 на будівництво першого модуля продуктивністю 4000 тонн на рік.

Однак у процесі «допиту» з'ясувалося, що в проєкту немає патенту на розроблювану вже 20 років технологію. Потрібно отримати два міжнародні сертифікати. Поки у технологів є лише укладений з польською компанією договір наміру придбати 2400 тонн біопластику і тестова партія продукції, вироблена в Китаї. Що перешкодить китайцям оперативно «злизати» і запатентувати технологію – автори не уточнили.

GeoDesign info  

GeoDesign info – розумна оцінка локацій для успішного розвитку бізнесу. Так позиціонується цей проєкт. «Ми аналізуємо і надаємо дані про переваги та ризики розвитку бізнесу в локаціях, враховуючи місце розташування, чисельність і доходи населення, конкуренцію, транспортні та пішохідні потоки, архітектурно-правові обмеження. За допомогою Big Data прогнозуємо доходи в локаціях, визначаємо кращі місця для розвитку бізнесу, рекомендуємо більш вигідне використання комерційних площ, оптимізуємо існуючу мережу», – пояснюють розробники.

GeoDesign info

У стартапа вже є декілька клієнтів. Команда планує заробляти майже 4 млн грн на рік на наданні споживачам розширених даних по локаціях і проведенні індивідуальних досліджень. Потенційна ЦА – забудовники, мережеві бізнеси, агентства, які вкладають у комерційну нерухомість. «Цього року ми хочемо зібрати дані по всій Україні. Наступного – масштабувати проєкт на весь світ», – розповів засновник стартапу Іван Микуляка на пітчі.

Йому пощастило. Члени журі не вдавалися в деталі та повірили на слово, що мобільні оператори, які давно надають такі самі послуги, не складуть серйозну конкуренцію GeoDesign info. «Вони обмежені мережею вишок, щільність стільників у містах – максимум 500 м. Ми ж можемо розраховувати навіть те, по якій стороні вулиці йдуть люди, бо в нас є ці дані», – «аргументовано» заявив автор проєкту. При цьому не пояснив, як щільність стільників може перешкодити мобільним операторам використовувати десятки таргетингів у Big Data. Але головне: не розкрив базис свого проєкту – джерела даних GeoDesign info, на яких ґрунтуватимуться дослідження.

Pravoman

Це бот-юрист, який «живе» у Telegram, Viber і Facebook Messenge. За словами співзасновника проєкту Регіни Паноренко, їхній віртуальний юрист вміє швидко складати документи, надавати консультації, розповідати корисні лайфхаки 24/7 без вихідних і перерв на каву.

Автори проєкту знають про існування численних конкурентів. Вважають своєю перевагою універсальність: алгоритм видає консультації за 52 темами. «А наші конкуренти зосереджуються на 1–2 проблемах», – запевняє Регіна Паноренко. Що заважає їм оперативно розширити тематику – залишилося загадкою.

Pravoman

На думку розробників, Pravoman може бути корисний 23 млн українцям (напевно, у розрахунок включено все доросле населення країни). Команда розраховує на залучення двох великих ЦА. Для В2С (фіз- та юросіб) базові послуги будуть пропонуватися за підпискою, додаткова плата стягуватиметься за створення певних документів і разові консультації. У цій ніші автори хочуть заробляти $73 млн на рік. Для В2В-сегменту на платформі запустять рекламу послуг юристів і leads-генерацію. Ці додаткові послуги повинні приносити $533 590 на рік. Чому засновники проєкту розраховують саме на такі доходи, невідомо.

Надалі команда збирається створити мобільний застосунок і вийти на міжнародний ринок.

Framiore

Це преміальний бренд жіночого одягу, який намагається зайняти нішу «етичної та відповідальної моди». «Наша концепція – збираємо мудрість народів світу, досліджуємо цей народ, їздимо в експедиції, беремо цікаві техніки і створюємо сучасний одяг для жінок. Ми хочемо створювати якісний одяг, який можна носити роками», – «дохідливо» пояснила на пітчі засновниця проєкту Наталя Найда.

Framiore

До чого тут технологічні інновації? Компанія має намір впровадити lean-виробництво і відкрити R&D-цех для розробки власного екофрендлі-текстилю. Поки Framiore використовує зарубіжну тканину Tencel, виготовлену з деревини евкаліпта. Які матеріали тестуватимуться в R&D – невідомо. Наталя Найда розповіла тільки про моніторинг конкурентів: «Вони роблять тканини з апельсинових шкурок, кавової гущі тощо».

У Framiore вже є дві колекції одягу. До кінця цього року компанія хоче вийти на оборот 2,4 млн грн на місяць і щомісяця виробляти 437 виробів. Ключовий ринок збуту – європейські країни. За словами Наталії Найди, у них уже є партнери в Шотландії і Британії. Надалі компанія розширюватиме присутність на ринках Німеччини, Іспанії і т. д.

FieldBI

FieldBI – інформаційно-аналітична система для аграріїв і власників земель сільськогосподарського призначення. За словами співзасновника проєкту Євгенія Кугуки, платформа на основі штучного інтелекту дозволить користувачам у режимі реального часу управляти земельними ділянками, виправляти невідповідності в обліку і фактичній обробці полів. Планується інтеграція з держгеокадастром.

FieldBI

Орендарі – як невеликі фермерські господарства, так і великі агрохолдинги – зможуть вести облік орендованої землі, аналізувати ризики з пайовиками і договорами оренди, бачити аналітику по полях, планувати і контролювати взаємини з орендодавцями землі. Власники паїв – фізособи, державні та комунальні підприємства – зможуть бачити, чи всі документи оформлені, оцінити вартість ділянки, дізнаватися, чи є ризики володіння, отримувати консультації від юристів тощо.

Поки розробники пропонують безкоштовний демодоступ до системи. Скільки в подальшому коштуватиме підписка – невідомо.

У проєкт вже інвестовано близько $200 000. Через два роки після старту в Україні автори хочуть розширити присутність на ринку Східної Європи.

По 625 000 грн отримають наступні два стартапи на pre-seed-стадії розвитку:

BioBin

BioBin – один з найзагадковіших проєктів. З одного боку, його засновники переслідують благу мету: спонукати українців на своїй кухні відокремлювати харчові відходи від інших типів відходів. «Кожен з вас щороку викидає близько 250 кг побутового сміття, 65% з нього – харчові відходи. Світовий ринок управління харчовими відходами досягає $33 млрд. У світі – тренд на усвідомлене споживання, екологічність. Троє з чотирьох людей сьогодні готові відокремлювати харчові відходи», – розповідав на пітчі співзасновник проєкту Артем Миргородський.

З іншого боку, цю благу мету розробники хочуть досягти створенням мобільного застосунку, який за підпискою (за $2 на місяць) вчитиме українців сортувати сміття. Крім цього, аплікація допомагатиме «хвалитися» друзям у соцмережах своїм екосвідомим способом життя, знаходити однодумців і фіксувати позитивний вплив на природу (зменшення СО2, зменшення звалищ). 

BioBin

Також застосунок підраховуватиме, скільки грошей на місяць викидається у відро, і вчитиме економити. Для цього користувачам доведеться постійно вносити в аплікацію вагу придбаних продуктів у грамах і масу зважених сміттєвих пакетів з харчовими відходами. «Ми вже чотири місяці робимо це з дружиною і просто кайфуємо від процесу. На 20% зменшили витрати на продукти. Коли постійно моніторити відходи – це починає змінювати твою поведінку, спонукає вже в супермаркеті вибирати, скажімо, не п'ять, а чотири банани», – дуже доступно пояснив економію Артем Миргородський.

Автори розраховують, що до кінця 2023 року залучать 300 000 підписників і вийдуть на оборот у 3,4 млн єво. Надалі хочуть збільшити виручку за рахунок інтеграції з ритейлом, монетизації зібраних даних і створення власного маркетплейса, де продаватимуть компостери.

Члени журі засумнівалися, що проєкту вдасться залучити користувачів, готових платити за використання такого застосунку. Артем Миргородський парирував: «Є застосунки зі значно більшою вартістю підписки. Для ЄС і США – це незначна сума (BioBin планує стартувати на вітчизняному ринку. – Mind). Українці викидають у відро від $300 до $1000 на рік. Якщо наш застосунок допоможе їм заощадити 25% на рік, то ми дамо користувачам удесятеро  більшу економічну вигоду, ніж візьмемо за підпискою». Чому споживачі не здатні самостійно без програми не купувати зайві продукти – залишилося загадкою. 

Pytag 

Це агрегатор цін для оптової торгівлі. За словами засновника проєкту Олега Попова, платформа об'єднує три цільові аудиторії: покупців, продавців і сервісні компанії, що займаються логістикою, зберіганням, перевіркою якості тощо. «Ми створюємо сервіс, який знаходить найкращі цінові пропозиції для кожного користувача, враховуючи геолокацію, види доставки та форми розрахунку», – пояснив Олег Попов на пітчі.

Pytag

Стартап хоче почати з агроринку, на якому в команди є багаторічний досвід роботи. «Ми не з чуток знаємо про проблеми наших потенційних клієнтів. Торговці не можуть побачити всієї картини ринку, у них немає довіри до оплати, якості, термінів поставки. У процесі виникає дуже багато посередників, які заробляють на фермерах. Наприклад, тільки на ринку зерна посередники «мають» близько $1 млрд на рік».

Розробники отримали патент на свій алгоритм автоматичних торгів. Зараз команда працює над прототипом сервісу. Цього року планує запустити повноцінний продукт. У наступні два роки – вийти на міжнародні ринки. Олег Попов запевняє, що прямих конкурентів на українському і світовому ринках у них поки немає.

Платформа збирається отримувати комісійні доходи. Для фермерів сервіс буде безкоштовним.

Джерело: mind.ua


0 комментариев
Сортировка:
Добавить комментарий