ІТ-фахівці часто вимушені виконувати тестові завдання, аби роботодавці могли оцінити їх практичні навички та підхід до розв’язання задач. Але, на жаль, не завжди такі завдання оплачувані, навіть якщо на них доводиться витрачати дуже багато часу. Через це деякі спеціалісти почали відмовлятися робити тестові.

Власною історією в LinkedIn поділилася Senior UI/UX Designer Ксенія Зінченко. Фахівчиня опублікувала допис, у якому заявила, що більше не хоче виконувати безкоштовні тестові завдання. Її підтримали колеги з IT-сфери.

Чому вебдизайнерка відмовляється робити тестові завдання

Ксенія розповіла, що за час пошуків зробила кілька тестових завдань і дійшла висновку, що роботодавці хочуть, аби кандидати безкоштовно зробили для них роботу.

Зокрема, від неї вимагали за 4-5 годин зробити детальний план дослідження, прототип, дизайн-концепт та отримати деталі від реальних клієнтів.

Також очікували, що дизайнерка безоплатно проведе три дні над аналізом конкурентів, створить понад дві інтерфейсні сторінки та 10-секундну анімацію з п’ятьма етапами.

Натомість Зінченко наголошує, що її досвід і професійні навички можна оцінити через її портфоліо, рекомендації від колег чи навіть просто через особисте спілкування з нею.

Цікаво: Як уточнила Ксенія Зінченко, після фінального інтерв’ю, на якому вона показала презентацію, їй відмовили через те, що у неї був відкритий LinkedIn з нотифікацією про нові повідомлення. 

Вебдизайнерка закликала роботодавців поважати час і зусилля кандидатів. Її історія в соцмережі підняла хвилю обговорень. 

Схожі історії інших IT-спеціалістів

Колеги Ксенії з IT-сфери поділилися схожими історіями. Виявляється, це досить поширена практика – останнім часом спеціалісти все частіше відмовляються виконувати тестові завдання.

«Колись був схожий досвід: п’ять етапів співбесіди, чотири з них технічні. Між етапами задали зробити тестове – дешборд платіжної системи, який відображає транзакції, та багато іншої логіки по frontend (підсумки транзакцій, різниці курсів валют і т.д.) Ще й треба було написати документацію з повним обґрунтуванням, які рішення були використані й чому. Витратив на це всі вихідні. Всі були в захваті від моєї роботи, але на останньому етапі мені відмовили тому, що їх “не зачепили” мої історії про ситуації на попередній роботі. Відтоді більше не роблю тестові завдання», – написав Software Engineer Руслан Анісімов.

«У мене був досвід, коли я витратила вихідні на тестове завдання, відправила його в google-документі, а мені надійшла автоматична відповідь з CRM про те, що я не підходжу. Після цього я закрила доступ до документа, а через кілька днів мені прийшов запит від рекрутера з коментарем, що я ж вже роботу зробила, то чому не надати їм доступ до гіпотез, там є гарні ідеї. Я от думаю, чи це ок?», – розповіла Head Of Marketing Operations Анастасія Воловик.

Реакція мережі на допис Ксенії

Багато користувачів у LinkedIn долучилися до обговорення. Вони підтримали Ксенію та зазначили, що об’ємні тестові повинні оплачуватися. Або ж рекрутери можуть просто переглянути портфоліо кандидата. Ось що пишуть інші фахівці:

«Якщо тестове завдання займає більш як 3 години часу – воно має бути оплачуване. Це база. Всі ці “розробіть дизайн застосунку на 25 екранів” за 0 гривень мною одразу відкидаються. Мої знання та навички з таким самим успіхом покаже мій файл Figma реального проєкту. Поважаймо одне одного і налаштовувати екологічні відносини між HR та кандидатом, між компанією і працівниками», – радить UX/UI designer Яна Кудрявцева.

«Кожне тестове, яке я давала в останні 7 років, кандидатам оплачувалось виходячи з рейду їх зарплатних очікувань і часу, який вони витратили на його виконання. Адже якщо у компанії є гроші найняти нового працівника, мають бути і гроші оплатити 5-10 годин роботи цієї людини під час виконання тестового», – пише засновниця школи для маркетологів Larination Ксенія Ларіна.

«Я б на вашому місці працювала над своїм портфоліо, а не тестовими, бо потенційно воно для вас матиме значно кращий ефект. Мені як наймаючому менеджеру було б цікаво побачити саме його і те, як ви прийшли до того, що ви показуєте в ньому», – написала Producer Анастасія Колчанова.

«На мою особисту думку, тестові завдання мають місце для juniors, у всіх інших випадках достатньо провести з керівником команди співбесіду, на якій все і так буде зрозуміло», – додала UI/UX Designer Вікторія Сидоренко.

Проте не всі оцінили ідею не виконувати тестове завдання під час пошуку роботи. Так, UI/UX Designer Владислав Хорвенко зазначив, що одне портфоліо може не повністю розкрити дизайнера.

«Пару місяців тому шукали дизайнера в команду собі, переглядав приблизно 20 портфоліо, з них п’ять були дійсно гарними, але коли дійшло до тестового завдання, то жоден кандидат, на жаль, не підійшов. Адже люди не могли навіть банер в нашому стилі зробити, хоча портфоліо виглядає досить гарно. Тож, тестове завдання потрібно для того, щоб побачити, чи впишеться в команду спеціаліст, чи ні», – висловився він.

На це Ксенія Зінченко відповіла, що тут проблема не в технічних навичках людини. Вона вважає, що для того, аби дизайнер зробив банер по стилю, його спочатку треба познайомити з брендбуком компанії.