Назар – Front-End розробник ISsoft Ukraine, маючи понад 5 років досвіду, вже вчетверте веде як ментор групу студентів з різних університетів і вдруге в рамках програми Львівського ІТ Кластера. Відповідно до цієї програми, спеціалісти ІТ-компаній діляться практичними знаннями й навичками зі студентами, мотивують їх до розвитку та самовдосконалення.

Як виглядає менторство зсередини та чи справді таке воно цінне як зараз про нього говорять, Назар розповідає далі.

Насамперед спілкування

Бути ментором – це цікаво і насамперед, це спілкування. З кожною новою групою я вибудовую довірливі відносини, розповідаю студентам про тенденції в ІТ-ринку України та світу. Натомість від них отримую інформацію про те як влаштоване навчання всередині університету, а найголовніше чого вони прагнуть від спілкування зі мною.

Але для мене це також і зона розвитку. Бувають моменти, коли й мені доводиться щось почитати чи знайти відповідь на питання студентів. Якщо я у тій сфері, про яку запитують, не експерт – то не придумую, а дію чесно. Можу розповісти про схожу ситуацію, якщо стикався з цим або ж за тиждень (а саме з таким інтервалом ми зустрічаємось), я поспілкуюсь з експертом у цій області чи почитаю що потрібно і відповім на запитання. І тут якраз йдеться про мій розвиток як ментора – я структурую свої дані та дізнаюсь нове.

Швидкість як перевага

У мене ніколи не було ментора, але я точно знаю, що люди, в яких є ментори розвиваються швидше. Вони доходять на рівень, на який я, умовно, йшов 2 роки чи не вдвічі швидше. Єдине – коли стикаються вперше з чимось нетиповим (чи проблемою) – вони можуть панікувати, бо не знають що робити. Якщо коротко підсумувати, тут є свої плюси: швидкий ріст, структуровані знання, використовуєш саме те, що треба... Але є підводний камінь – люди звикають, що можна запитати ментора і тобі допоможуть.

Які навички мають бути у ментора?

Багато хто говорить, що обов’язково мають бути розвинені soft skills. Та я з досвіду знаю, що успішним ментором можна бути навіть не бувши супер комунікабельним.

Щоб бути ментором важливо бути сміливим і готовим взяти відповідальність, коли це потрібно: за проект, за студентів - оскільки ми в першу чергу команда. В кінці курсу, коли захищаються студенти – я беру відповідальність і за те, як вони представляють свої проекти. Вони під моїм менторством, а отже результат – також на мені.

«А що нам робити?»

Ми з групою моїх студентів домовились, що зустрічаємось мінімум на 1 годину – 1 раз в тиждень. Також у нас є чат, де можна запитати будь-що по проекту і в інший час. Що цікаво, на початку студенти очікуються, що їм все скажуть. Я ж, навпаки, розповідаю про можливі варіанти, переваги і недоліки того чи іншого підходу, але рішення завжди залишається на команді. І також є тенденція, що чим ближче до захисту проекту – тим більше запитань - люблю цей період (сміється).

Що може піти не так?

З мого досвіду скажу, що один з ризиків – це коли частина студентів «забиває» на менторство і втрачає таку нагоду. Був випадок, що лише один студент постійно приходив на зустрічі, вчився і прогресував, а решта команди з’явилась лише перед захистом. І в них, на жаль, був значно гірший рівень підготовки.

А ще є ризик, що студенти втратять мотивацію.

Команди перших-других курсів, зазвичай, не мають мотивації вчитись більше і часто пробують виправдатись, коли не роблять того про що домовлялись . А от для четвертого курсу – це нагода вже бути більш підготовленим до майбутньої роботи. Я рекомендую «вийти за рамки» простих задач, наприклад використати якусь додаткову бібліотеку, зробити автотести чи щось таке. По завершенню університету ці знання можуть бути плюсом, щоб позмагатись з іншими кандидатами за місце у компанії.

Успішні менті – це коли вони впевнені у собі

Я завжди прагну, щоб моїм студентам було комфортно психологічно, щоб вони були впевнені у своїх силах і це, зрештою, відобразилось на захисті проекту. Щоб цього досягнути ми готуємо живий виступ, де одна людина розповідає про проект, а інші члени доповнюють нюанси своїх напрямків – це все завчасно підготовлено і в результаті, все проходить добре.

Захист проекту

Коли моя команда виступає на захисті так як планувалось – я отримую велике задоволення. Це хороший виступ, за який особисто мені не соромно. А опісля захисту ніяких стосунків зі студентами далі не підтримуємо. Був випадок, що кілька разів зідзвонювався з одним студентом, щоб підготувати його до співбесіди. Він таки отримав офер і після цього ми більше не контактували. Мені достатньо щирої вдячності і не потрібно чогось матеріального.

Як змінюється сам ментор?

У мене є такий «комплекс правильного хлопця» – і в роботі, і в житті дивлюсь, що може бути краще. Але я розумію, що це лише моя думкам і якщо мені це не принципово – то я не наполягаю на змінах.

З іншого боку, колись я б написав – «поганий код, не той метод і т.д.». Зараз, будучи ментором, коли бачу ризик чи якусь проблему у коді, більше акцентую на позитивних сторонах і можливих інших методах, які можуть змінити ситуацію. Змінюю фокус і при цьому всі отримують переваги.

Челлендж ще попереду

Це вже 6 раз я менторю групи студентів і вже прийняв рішення, що ця група буде остання. Я ще не знаю в якому напрямку буду далі розвиватись як ментор, але точно хочу зробити крок уперед. Це буде новий челендж, але я до нього готовий.