Міграція спричиняє кадровий голод і, як наслідок, зниження темпів розвитку економіки. За прогнозами Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, якщо все йтиме такими ж темпами, то до 2031 року населення України скоротиться до 39,5 млн осіб.

Скорочення населення пов'язане з трудовою та соціальною міграцією. Про це свідчать результати експрес-дослідження Європейської бізнес-асоціації, презентовані в червні 2019 року.

Показник задоволеності життям в Україні становить 2,61 бала з п'яти можливих, що дуже мало. Люди не задоволені рівнем охорони здоров'я, освіти, інфраструктури.

Найбільше з України виїжджають учені. За даними Держстату, у 1996-2011 роках виїхали 1 648 науковців, більшість — до США та РФ.

Тенденція така, що за наукову роботу за кордоном не лише більше платять, вона стає фундаментом для реалізації реальних проектів, чого не можна сказати про Україну.

Керівний партнер холдингу TECHIIA Олег Крот:

— Україна конкурує за своїх громадян на світовому ринку. Це стосується не тільки талановитих вчених та ІТ-спеціалістів, а й робочого персоналу, який їде в інші країни в пошуках кращого життя.

ІТ-спеціалісти найчастіше виїжджають у Польщу чи Прибалтику, а звідти їх найчастіше переманюють у Німеччину, Норвегію та США.

Ми в ІТ-галузі уже дотримуємося світових стандартів щодо створення умов роботи і це значно стримує спеціалістів від міграції. Таке майбутнє чекає й інші галузі, де рівень зарплат сягає закордонного рівня.

Україна конкурує не тільки зарплатами, а й рівнем медичного обслуговування, інфраструктурою, можливістю отримати гідну освіту.

Рівень життя виходить на перший план, бо гарний спеціаліст має вибір місця проживання і роботи — в Україні чи за її межами.

За даними Єврокомісії, швидкість та якість впровадження інновацій залежить від таких ключових факторів.

1. Якість наукових досліджень — досвід науковців, їх кількість, забезпечення та партнерство з іншими країнами.
2. Фінансове забезпечення — держава та громадський сектор готові підтримувати науково-дослідницьку діяльність, а приватний сектор має ризиковий капітал для створення та впровадження нових технологій.
3. Зацікавлені інвестори — привабливий інвестиційний клімат повинен приносити додаткові кошти від іноземних інвесторів для розвитку технологій.
4. Інновації в маленьких та середніх компаніях.
5. Взаємодія компаній, хабів, центрів на міжнародному та локальному рівнях.

Кроки, які сприятимуть впровадженню інновацій задля підвищення конкурентоздатності України

1. Розвиток науки. Витрати на науку повинні корелюватися з крос-урядовою стратегією розвитку економіки. Наука в Україні мусить отримати практичне застосування на підприємствах та в інших сферах життя. Надання грантової підтримки від Національного фонду досліджень України науковим установам повинно відбуватися прозоро.

2. Визначення пріоритетних для держави проектів. Оголошений недавно проект "Дія" Міністерства цифрової трансформації — хороший старт для держави на шляху до підвищення рівня життя громадян.

3. Спрощення ведення бізнесу. У рейтингу простоти ведення бізнесу Світового банку Україна посідає 71 місце серед 190 країн світу (між Киргизією та Грецією). Це на п'ять позицій вище порівняно з рейтингом 2018 року, проте недостатньо для приходу в країну великого бізнесу чи розвитку локального.

4. Підвищення інвестиційної привабливості країни. Показник індексу інвестиційної привабливості України знизився до рівня 2016 року. У першій половині 2019 року індекс становив 2,85 бала з п'яти можливих та опинився у негативній площині. Головні проблеми — корупція, недовіра до судової системи, відплив робочої сили, політична й економічна турбулентність.

5. Модернізація об'єктів реального сектору економіки і впровадження технологічних рішень в соціальну сферу. Такі проекти можуть бути реалізовані тільки за умови взаємодії влади та бізнесу. Індустрія 4.0 вимагає рішучих дій.

6. Встановлення зрозумілих правил гри для всіх учасників процесу. Успішна реалізація інноваційних проектів на рівні держави можлива за умови задоволення інтересів громадськості, бізнесу та держави.

Інтерес держави — заощадження бюджетних коштів, підвищення рівня життя людей. Інтерес бізнесу — прозорість та рівні умови гри. Інтерес громадськості — доступ до послуг, контроль за використанням державних коштів.

В Україні є успішні проекти, реалізовані в синергії держави та бізнесу. Європейські експерти з Організації економічного співробітництва та розвитку визнали український кейс eHealth одним з найперспективніших у державному секторі по всьому світу.

Запровадження таких систем значно підвищує якість життя українців, даючи розуміння розподілу коштів на охорону здоров'я кожного громадянина і позбавляючи людей необхідності стояти в чергах до лікарів.

Багато IT-компаній розробляють або пропонують готові рішення для державних органів на волонтерських засадах.

Наприклад, компанія GlobalLogic допомагає військовим створювати програмне забезпечення, що відповідає найсучаснішим стандартам НАТО. Наразі компанія веде перемовини з КМДА та деякими іншими містами щодо тестової імплементації проекту "Зелена хвиля". Це система інтелектуального керування трафіком, яка здатна запускати "зелену хвилю" із світлофорів для швидкого і безпечного проїзду спеціального транспорту.

За словами заступника міського голови Львова з питань розвитку та інновацій Андрія Москаленка, IT-компанії допомагають вирішувати проблеми Львова. Так, компанія EPAM бере участь у проведенні соціальних хакатонів, а фірма SoftServe допомагає місту створювати систему паркування.

Керівний партнер холдингу TECHIIA Олег Крот стверджує:

— Світ сприймає українців як членів глобальної спільноти. Ми маємо репутацію нації сильних технічних спеціалістів.

Якщо ми хочемо, щоб таланти працювали в Україні на Україну і робили її кращою, потрібно створити умови, за яких згенеровані ними проекти будуть реалізовані.

Інвестори готові вкладати в проекти в Україні і цим робити її більш привабливою для проживання. Довести готовність прийняти нові інвестиції — ось виклик для України.

Маючи 127 тис ІТ-розробників міжнародного рівня, Україна повинна активно запроваджувати інформаційні технології у всіх сферах країни. Тимчасом левова частка ІТ-компаній орієнтована на експорт.

Розробка програмного забезпечення — це бізнес.

Існує закон про державно-приватне партнерство. Він передбачає розробку рішень для сфер охорони здоров'я, розподілу та постачання електроенергії, управління нерухомістю, надання соціальних послуг, управління соціальними установами. Однак щоб компанії розробляли рішення для громадян та країни, держава і компанії повинні взаємодіяти як бізнес-партнери.

ІТ-компанії зможуть активніше розробляти інноваційні рішення для внутрішніх потреб за низки умов.

1. Наявність на боці держави як замовника спеціалістів високого рівня, які можуть сформулювати чітке технічне завдання і консультувати у процесі розробки рішення.

2. Прозорість правил відбору ІТ-компаній як підрядників і правил гри.

3. Оплата праці розробників на ринковому рівні.

4. Підтримка ІТ-компанією впровадженого рішення.

Міграція та інновації тісно пов'язані. Якщо порівняти дані з рейтингу країн з найвищим рівнем розвитку інновацій і рівнем міграції, то можна помітити чітку закономірність.

Люди прагнуть залишатися в країні, де вони можуть отримати послуги онлайн, проконтролювати, на які проекти йдуть їх податки, отримати високий рівень медичних послуг, а їх діти — достойну освіту.

Джерело: epravda.com.ua