Хто "вирощує" стартапи у Львові, які ідеї вистрілюють і які помилки заважають запустити розробку — розповідає СЕО Startup Depot. Lviv Business Incubator Іван Дмитрасевич.

Іван Дмитрасевич

Основні гравці

Зараз у Львові є декілька гравців, які допомагають стартапам на ранніх стадіях, надають елементи підтримки стартап-підприємництва. Це Startup Depot, Центр підприємництва УКУ і Tech StartUp School, яка діє на базі НУ “Львівська політехніка”. В кожної з цих організацій є програми, спрямовані на розвиток стартапів, на людей та команди з ідеями на ранній стадії. Можуть бути у форматі навчання чи передакселераційних програм. Та ціль одна — допомогти людям пройти правильний шлях, зробити це швидко та без тих помилок, які роблять 90% команд на початку.

Детальніше:

1. Tech StartUp School. Сильна академічна складова та прив’язка до університету. Це дає їм змогу взаємодіяти з іншими сильними ВНЗ, зокрема закордонними. В Україні не при всіх університетах є центри підприємництва, де наукову складову трансформують у комерційну. Політехніка це тільки починає та може переймати досвід в університетів інших країн. Це гарна перевага, яка відрізняє програму від Startup Depot.
2. Перевагою Центру підприємництва є те, що вони вибудовують роботу з бізнес-середовищем, зокрема закордонним. Контакти Католицького університету, Львівської бізнес-школи та Центру — це дуже великий нетворк. І ті команди, які потрапляють на їхню навчальну чи пре-акселераційну  програми, автоматично мають доступ до цього міжнародного нетворку, неформальних мітапів та багатьох топових спікерів.
3. Startup Depot. Ми були першими у Львові, хто почав опікуватись стартапами. Співпрацюємо з львівськими університетами та безпосередньо із студентами. Вибудовуємо взаємодію з бізнес-середовищем.Ми є співорганізаторами Lviv IT Arena — а це дуже гарна точка, де зосереджуються потрібні люди. Це дає нам можливість мати хороші контакти в Україні та закордоном. І завдяки цим контактам ми можемо спрямовувати стартапи, які приходять до нас, до ангелів в Україні, фондів в Латвії та Естонії або до польських акселераторів. 

Які бувають стартапи

Є дві категорії стартапів: одні розв’язують проблеми, а інші створюють нові індустрії. Другий тип складніший — потрібно розуміти приховані запити людей і знати, як їх задовольнити. 

Ми у Startup Depot працюємо із стартапами, які ідентифікують та розв’язують проблеми. Їхній правильний шлях розвитку такий: 

1. Особистий досвід, постановка проблеми. Людина працює у певній галузі, вона має досвід та розуміє слабкі й сильні сторони індустрії. Ця людина знає, як через певні рішення прибрати недоліки та покращити галузь. 

2. Перевірка проблеми. Це робиться через інтерв’ювання потенційних клієнтів. Діалог при цьому має бути правильним, бо навіть формулювання запитань може дати недобрі результати. Інтерв’ю потрібно робити з цільовою аудиторією і розуміти, для кого призначений кінцевий продукт: для простих юзерів чи для бізнесу. Потім треба визначитись із бізнес-моделлю: B2B чи B2C. Обов’язковий момент: це не мають бути  друзі чи родичі-знайомі. Бо вони скажуть, що проблема є, робіть стартап, а потім ніхто за нього не захоче платити. Важливо ідентифікувати аудиторію, яка стикається з цією проблемою; аудиторію, яка не пов’язана з тобою, і з нею провести інтерв’ю. Це і буде першою перевіркою ідеї.

Стартап має економити людям час або гроші. Відмовитись від ідеї, яка не пройшла перевірку, — нормально. Це може бути боляче психологічно, бо ви цією ідеєю жили останні 2-3 місяці, виношували її, будували плани. Та краще відкинути її на цьому етапі, аніж втратити ще три місяці часу на розробку речі, яка не буде нікому потрібна. 

3. Не будувати всі рішення відразу. Ми не робимо відразу багато, не вкладаємо супервелику кількість зусиль. Починаємо з мінімального функціоналу, щоб запустити на ринок. Спостерігаємо, як продуктом користуються, збираємо відгуки. Розуміємо, що спрацювало, а що ні. Вносимо зміни, запускаємо нову ітерацію. 

Що потім?

Якщо все ок, стартапу треба рухатись далі. Є два варіанти: знайомитись з ангелами й отримувати перші інвестиції або йти в якийсь акселератор чи на навчальні програми. І тут важливо розуміти специфіку стартапу, його ринок і ті можливості, які є на ринку для нього. Хардверний стартап може залишитись у Львові і розвиватись у Tech LabInno. Це лабораторія на базі Львівської Політехніки і Tech Startup School, технічний простір для швидкого прототипування.

Або фаундери можуть поїхати у київський Concepter. Це стартап-студія, яка допомагає хардверним стартапам виходити на Kickstarter, вони знають, як швидше зробити прототипи, серію та запустити виробництво.

Після розбудови продукту можна перевіряти його на ринку України або за кордоном. У нас деякі стартапи так і роблять: перебуваючи у Львові, вони вже продають на закордонному ринку.

Найтиповіші помилки стартаперів

У Львові багато дуже талановитих девелоперів. У них специфічний спосіб мислення — побудова рішення. І коли вони стають засновниками стартапів, то можуть зробити дуже класний технологічний правильно збудований продукт. Та у переважній більшості випадків вони пропускають перший крок — валідацію проблеми. Тому часто буває так, що вони працюють над продуктом півроку-рік, виходять на ринок, а продукт може бути нікому не потрібен. 

У стартап школі ми студентам закладаємо парадигму, що треба відштовхуватись від проблеми — від того, що є на ринку. А вже потім йти до рішення.

Особливості львівських стартапів

Оскільки Львів — невелике місто, будете знати всіх місцевих фаундерів стартапів. Тут команди ментально набагато відкритіші й гнучкіші до взаємодії. Люди готові поділитися знаннями і контактами. Їхній спосіб мислення — win-win: вони думають не тільки у розрізі “що я можу отримати”, а й “чим я можу бути корисним”.

У Львові є багато талановитих програмістів, які, в певній мірі, нудьгують на своїй основній роботі. Тому й беруться за свої проєкти — і це нормально.

Якщо говорити про просування в плані продаж та маркетингу, то тут складніше. У Львові дефіцит людей, які вміють правильно сформувати стратегію, зрозуміти канали, інструменти та метрики.

Просунути продукт завжди складніше, бо ті спеціалісти, які є, більш заточені на сервісні бізнеси. У стартапах працюють інші правила. 

Тренди

Якщо порівнювати останні 2 роки Startup Competition на Lviv IT Arena, то прослідковується гарний розвиток. Наші фаундери починають турбуватись про більш глобальні проблеми, які актуальні для ринків не тільки України чи СНД, а й для США чи Китаю, тобто продукти стають глобальними.

Серед технологічних трендів, які спостерігали цього року серед заявок від стартапів, варто виділити:

1. чат-боти. Це вирішення базових проблем через автоматизацію і діалог. Є у всіх видах месенджерів;
2. рекрутинг і HR. Є різні системи: одні тільки рекрутять кадри, інші слідкують і автоматизовують процес людських ресурсів у компанії. А є комбінації цих систем. Створюють такі платформи, які супроводжують людину від моменту пошуку роботи до її діяльності й перебування у компанії. Сюди входить як слідкування за емоційним станом, так і різні види планування.

Чого бракує для ідеального росту стартапу у Львові

Бракує інвестицій на ранній стадії. У нас зараз говорять про створення Lviv Tech Angels, і я сподіваюсь, що це буде класна організація, яка даватиме кошти саме для початку стартапу.

Бо коли команда вже зробила свою домашню роботу, вклала гроші і час, показала трекшн — то вже є перші користувачі, які платять. І тоді ця команда приходить до акселератора чи ангельського інвестора. На цей момент фаундери розуміють бізнес-модель свого стартапу, вона є підтверджена клієнтами і надходженнями. Тоді їм потрібні гроші, щоб масштабувати справу. 

Інколи буває так, що дають гроші, коли ці етапи ще не пройдені. В такому випадку інвестор має прийняти ризик, що є більша ймовірність фейлу стартапу.

Де брати гроші

Було б ідеально, якби в Україні були фонди для раннього фінансування стартапів.

Нещодавно Український Фонд Стартапів (УФС) з бюджетом в 440 мільйонів гривень почав приймати заявки. Сума підтримки на один стартап — до 75 тисяч доларів.

Багато можливостей є у Польщі та Естонії. У Польщі домінують фонди, створені комбінацією приватних грошей та фінансів від ЄС. Українські венчурні фонди інвестують у стартапи на пізніших стадіях розвитку.

Та в більшості випадків в хід ідуть власні інвестиції. В класичній лінії розвитку стартапу спершу іде FFF — family-friends-fools. Це основні інвестори на ранній стадії. Тобто, коли я роблю стартап, то позичаю гроші в друзів, у сім’ї, ще знайшов fools, які повірили в ідею.  Вже потім ідуть ангели, акселератори — це стадія, коли розуміємо, заробляємо і треба масштабуватись. Крім грошей, вони дають менторство, експертизу, доступ до ринків та нетворку контактів компанії. Після того починаються вже венчурні фонди і приватні інвестори та грантові інвестиції. У світі багато грошей, які шукають, куди вкласти. Завжди шукають хороші ідеї з хорошими командами.

Скільки ідей виживає  

Одним із напрямків роботи Startup Depot є Lviv Startup School. І серед її учасників ми можемо прослідкувати динаміку відбору та розвитку ідей. 

У 2018 році на стартап школі спочатку було 70 ідей. З них сформувалось 20 команд. Все навчання пройшли і потрапили на демо-день 8 команд. З них відібрали 3, з цих трьох тільки 1 заробила $600 (хоча ціллю було отримати $1000). За пів року ось така конверсія.

Ризики

Стартап — це завжди нова ідея, яка вирішує проблему. І справа, яка має бути масштабована. Є два типи ризиків. Перший — це ринок, на який виходить. Може бути, що не правильно визначили аудиторію, чи конкуренти роблять краще. Або бізнес-модель не є масштабованою чи достатньо прибутковою.

Другий тип ризиків стосується команди. Не зійшлись думками, немає людей з достатньою кваліфікацією, щоб пройти-продати-просунути.

Часто ризиком є те, що люди стартують самі. Оne founder company — це відразу ризик 90%, що справа не злетить. Якщо хтось думає, що самому зробити стартап — це дуже прикольно і весело, то він помиляється. Це важка робота кожного дня, з постійними падіннями і злетами. І самому витягнути це дуже складно — завжди має бути команда.

Прогноз розвитку

У нас повинні з’являтись інвестори із сервісних компаній. Другий шлях — це перехід сервісних компаній у продуктові. Це більша додана вартість на роботу. Якщо ми працюємо у моделі, коли маржа тільки на людях, то створення продукту збільшує прибутковість у декілька разів. Це складніше і цікавіше. 

У Львові збільшується кількість команд, які роблять стартапи і говорять про це публічно. Бо ще 5 років тому у нас було 5 людей, які робили стартапи. І я прогнозую, що кількість команд буде тільки зростати. У цій справ хотілося б геометричну прогресію, але поки радіємо з алгебраїчної.

Час роботи людей у сервісних компаніях закінчується тим, що їм стає нудно. Тоді вони починають думати про щось своє. Хтось думає з точки зору копіювання моделі тієї самої сервісної компанії — це теж шлях, бо немає ризиків. Є зрозуміла бізнес-модель, зрозуміло, як заробляти гроші. 

А хтось іде шляхом побудови стартапу, створення свого продукту. Це набагато ризикованіше, але такі люди з’являються все частіше.

Джерело: lviv.com