Обов’язки продакт-менеджера, необхідні йому знання та навички дуже залежать від продукту та команди, в яких він працює. Але є сприятливі обставини, за яких вхід у професію може бути простішим (або ні). Telegraf.Design поспілкувався із чотирма продакт-менеджерами, які прийшли з дизайну. Вони розповіли, наскільки бекграунд дизайнера допоміг їм в освоєнні нової професії, що потрібно було вивчити та що змінилося в обов’язках. 

Тамара Кучугурна, продакт-менеджерка у Вчасно, сервісі електронного документообігу

Я маю класичну художню освіту. Навчалась у КПІ, де ми вчились малювати оголених чоловіків і жінок. Розпочинала кар’єру як графічна дизайнерка – це був найзручніший спосіб застосувати свої академічні знання і розвиватись у новому напрямку. Далі працювала вебдизайнеркою, UI/UX-дизайнеркою, а потім мені просто запропонували стати продакт-менеджером, і я погодилась.

Тамара Кучугурна

Спочатку мене вразив обсяг відповідальності. Попервах на роботі засиджувалась дуже допізна. Ми прагнули запустити проєкт якомога швидше, і в підсумку це вдалось – ми стали одними із перших на ринку. Це дало продукту значні переваги.

«Перехід дизайнера в продакт-менеджмент – це природний розвиток у кар’єрі, якщо він хоче впливати на те, як продукт розвивається».

Що необхідно було вивчити нове?

1. По-перше, потрібно взяти за звичку спілкуватися з клієнтами. Постійно і багато. Це, до речі, потрібно не тільки продакт-менеджерам.
2. По-друге, необхідно розуміти, хоча б у загальному, як технічно працює продукт (це приходить із часом, і добрі люди-розробники завжди підкажуть).
3. По-третє, потрібно вивчити ринок: його обсяг, новий він чи старий, хто аудиторія, хто конкуренти, які потреби користувачів закриті, а які ні, і чому. Також важливо базово знати, як працює маркетинг та продажі на цьому ринку.

Питання здаються складними. Але відповіді на них поступово приходять – чим більше часу ти проводиш у цій сфері. І це ок, коли є якась невизначеність. Всьому свій час.

Кажуть, що продакт – це той, кому більше всіх треба. І це правда. Ти не можеш відгородитися від якогось завдання і сказати «це не моя робота». Ти несеш відповідальність за все. Варто навчитися допомагати команді там, де це потрібно. Наприклад, у побудові процесів, які дозволять вам всім працювати ефективніше. Тут у мене кинуть камінь проджект-менеджери зі словами «це моя робота», але у нас в компанії проджектів немає і ці обов’язки лягають на продакт-менеджера.

Не можу сказати, що я повністю відмовилась від роботи дизайнера. Але тепер більше 50% часу проводжу в комунікаціях: з командою, з користувачами, зі стейкхолдерами. Вранці у мене зустрічі, стендап, спілкування з командою. «Робота» в класичному розумінні слова починається після обіду – годині о 4-ій. Але це скоріше через мої біологічні ритми – я найбільш ефективна в другій половині дня.

50% часу проводжу в комунікаціях: з командою, з користувачами, зі стейкхолдерами.

Те, що мені подобалось найбільше – прототипи – я продовжую робити, адже у нас команда невелика. Взагалі уміння робити прототипи дуже допомагає в роботі продакт-менеджера. Окрім цієї навички бекграунд дизайнера виховав у мені вміння працювати із замовником, чути його. Кожен дизайнер знає, що всі замовники дуже різні і з різними потребами. А хороший дизайнер знає, що навіть негативний зворотний зв’язок – це добре, тому що ти дізнаєшся болі клієнта і можеш зробити продукт кращим.

Так, кажуть, що бути продактом – це їздити на велосипеді, що горить. Але я думаю, що велосипед у кожного час від часу підгорає, і нічого страшного в цьому немає. Бути продакт-менеджером, насправді, не так страшно, як це може здатися. Звісно, це робота стресова. Але той кайф, коли ти щось запускаєш і воно працює, і працює добре (так, що користувачі хвалять і кажуть, що у них усе давно вийшло і без вашої «сторонньої» допомоги), перекриває стрес. Це неймовірне відчуття.

Сергій Матчук, продакт-менеджер мобільного додатка Альфа-Банку

Я продакт-менеджер уже майже три роки, повноцінно і full time. Працюю над мобільним додатком Альфа-Банку в команді, що відповідає за core-функціонал (є ще команди транзакцій, банківських продуктів тощо). Коли прийшов, був ще старий додаток – ми почали його переосмислювати, наповнювати функціоналом, інтегрувати в українську систему (додаток було успадковано ще з російського Альфа-Банку). За цей час ми виросли у 4 рази.

Я починав як стратег, потім декілька років був UX-дизайнером. Мені більше подобалось бути ближчим до продукту і до бізнесу, і я подумав, що продакт-менеджмент – це хороший для мене варіант. І того більше, що мав розуміння і бізнесу, і дизайну, і основ розробки.

Хард-скіли підвищують рівень довіри команди до тебе. Вони бачать, що ти сам розумієш, як будується продукт.

Перед тим як офіційно зайняти посаду продакт-менеджера, думаю, потрібно починати виконувати якісь функції (хоча б одну), що цій посаді належать. Можна проводити дослідження, брати участь у пріоритизації, тісніше взаємодіяти із командою розробки (на всіх циклах, а не лише на етапі редакції твоїх макетів), ходити на стендапи різних команд. Це все дуже корисно і допомагає розуміти, як команда проєктує і розробляє ту чи іншу фічу, як вона реалізується.

Немає якихось універсальних порад, бо все залежить від того, якого типу ти продакт-менеджер, і в якій компанії ти працюєш. Я працюю над банківським продуктом, і у нас апріорі велика бізнесова складова. Тут дуже допомагає розуміння того, як мислять та спілкуються бізнес-стейкхолдери, які не є IT-спеціалістами.

«Легше перейти у продакт-менеджмент, коли ти був розробником, аналітиком чи дизайнером, ніж менеджером без жодних доменних знань»

Дизайнерський бекграунд для мене корисний тим, що я маю хард-скіли. Наприклад, на зустрічі й обговорення часто прихожу вже з якимись фічами, ваєрфреймами, прототипами. Команда їх бачить і добре розуміє мої ідеї – адже краще один раз візуалізувати, ніж 10 разів пояснювати на словах.

Наявність хард-скілів корисна не лише тим, що ти можеш робити щось сам. Це підвищує твою credibility (рівень довіри – ред.) у команді – адже вони бачать, що ти сам розумієш, як будується продукт. Легше перейти у продакт-менеджмент, коли ти був розробником, аналітиком чи дизайнером, ніж менеджером без жодних доменних знань.

З того, що я не очікував – це те, що написання деталізованих вимог до команди (як поводяться інпути, які правила валідації, функціональні вимоги і т.д.) будуть настільки важливою частиною моєї роботи. Для мене це було незвично, і на першому етапі я думав: «Навіщо мені це робити, це ж і так зрозуміло». Але потім виявляється, що не зрозуміло, бо це ж я сам собі придумав. Тому потрібно підбирати правильний формат опису задач.

Інколи сумую за тим, що не можу просто прийти в офіс і попрацювати за комп’ютером, відкрити фігму, скетч і ввімкнути музику в навушниках. Через велику кількість зустрічей буває починаю працювати над чимось усвідомлено вже після 17-18-ої години. Але, думаю, тут проблема в тому, аби правильно вибудувати режим роботи. Просто у ролі дизайнера це було легше робити.

Роман Астаф’єв, продакт-менеджер у Freetour, платформі для бронювання бюджетних та безкоштовних турів

Не можна сказати, що я пішов із дизайну в продакт-менеджмент. Це відбувалось поступово, і відбувається по сьогоднішній день. Коректніше, напевно, це назвати не переходом, а трансформацією. Я досі частково займаюся продакт-дизайном, плюс керую відділом дизайну і відеопродакшену.

Ба більше, якщо ти продакт-дизайнер, це не означає, що ти тільки малюєш. Ти проводиш інтерв’ю, дослідження, розбираєшся в юніт-економіці, аналітиці, працюєш над бізнес-моделлю, завданнями, документацією і багато ще чого. Тому в моєму випадку змінилася назва позиції та трохи розширилася зона відповідальності. Я думав, що продовжу далі розвиватися як дизайн-менеджер. Але розвиток обернувся по-іншому.

Зараз у моєму житті стало ще більше нарад, листів і відповідальності. Працюю над поліпшенням показників, метрик компанії, поліпшенням сервісу. Аналізую ринок, спілкуюся з користувачами, збираю фідбек від саппорта, маркетингу, СЕО. Аналізуючи це, з’являється розуміння, що потрібно зробити саме зараз, які гіпотези можна перевірити, аби поліпшити показники, принести більше цінності швидко і з меншими витратами. Поки це не зробили конкуренти.

«У тебе є команда – покладись на неї»

З мого досвіду дизайнера найбільше стало у нагоді розуміння користувача. І самокритика. Адже з усіх відділів приходять ідеї щодо поліпшення продуктів і ти їх розбираєш на частинки: навіщо це, в чому користь, де гроші або на які метрики це може вплинути.

Разом із тим мені поки не вистачає глибших знань у бізнесі та економіці. Вони дозволили б краще оцінювати вплив фічі чи нововведення, дали б можливість знайти нові області розвитку, ніші для продукту, правильно їх порахувати в грошовому еквіваленті. Хоча це не завжди прямі гроші – brand awareness може зараз не приносити грошей, але несе довгострокові перспективи. Задоволений клієнт заплатить більше.

Коли обираєш скіли, які потрібно отримати, щоб «перейти» в продакт-менеджмент, спочатку маєш зрозуміти, навіщо ти взагалі хочеш бути продактом, який ринок та які продукти тебе цікавлять. Інколи просто потрібно оточувати себе людьми, які розбираються в чомусь краще за тебе, аби не доводилось вишукувати все самотужки. Вони можуть підказати, де шукати, підкинути ідею, якщо ти спитаєш. У тебе є команда – покладись на неї.

Часто кажуть, що продакт-менеджер має продавати ідею своїй команді. І справді, я чув, що в деяких командах бувають цілі баталії. У моєму випадку не потрібно щось аж продавати: є речі, які потрібно зробити, а є гіпотези, які часто можна пояснити, просто показавши цифри чи поведінкові метрики з аналітики. А якщо команда тобі пропонує краще рішення, то чому б його не обрати?

Ірина Лейбович, продакт-менеджерка у Prom.ua

Я не дуже прагнула стати продакт-дизайнеркою. Це сталось навіть трохи випадково, роки 2,5 тому, коли ще не було хайпу на цю професію.

Спочатку я була проджект-менеджеркою у рекламній сфері, а потім перейшла в UX. Знала англійську мову й одну програму, чого виявилось достатньо, аби стати джуніор UX-дизайнеркою в одному американському стартапі. У Prom.ua прийшла як дизайнерка у відділ UI/UX, але десь через пів року структуру змінили – тоді й перейшла в продакт-менеджмент. Але ще досить довгий час попутно продовжувала створювати прототипи. Рік назад у команді з’явився продакт-дизайнер з експертизою у UI, і з того часу я повноцінно перебралась у продакт-менеджери. Час від часу щось виконую «руками», але вже мінімально.

Аби бути продакт-менеджером, потрібне знання бізнесу, UX, технологій. Знання UX у мене було. Був час, коли я вчилася проводити дослідження, особливо у форматі індивідуального інтерв’ю користувача. Потім розбиралась в аналітиці, ходила на курси, спілкувалась із аналітиками на ринку. Наразі заглиблююсь у бізнес-частину.

Мій фокус – на потребах користувачів. І добре, що в команді є Head of Product, який мислить бізнес-інтересами. Також я менше заглиблена у технічні деталі – у команді є техлід та головний тестувальник. Ми один одного доповнюємо.

Коли користувачі у свій вільний час «йдуть на шопінг» у твій продукт, знаходять щось за вигідною ціною і радіють від цього, а ти своїм недолугим дизайном чи складним чекаутом стаєш перепоною на їх шляху – це повний фейл. Моя робота – цього уникати, робити все краще і простіше. Від цього добре і бізнесу, і користувачам.

Я займаюсь дослідженням різноманітних проблем користувачів, вивчаю рішення, які є на ринку, опрацьовую зворотний зв’язок. Плюс вивчаю аналітику, проводжу разом із дизайнером аналіз досвіду користувача у форматі фул-сторі – коли є повний запис сесії використання продукту, і виявляю проблеми, чому вони виникають і як їх можна вирішити.

Продукт великий, уже давно існує, і загалом у ньому всі процеси вже стабільні. Мені це подобається – коли продукт усталений, ти можеш розуміти аудиторію. У нас бувають якісь негайні запуски, швидкі зміни – це цікаво, драйвово і так далі – але постійно в такому режимі для мене працювати було б стресово. Хоча є люди, яких такий темп надихає – їм подобається адреналін, робота на грані нервового зриву.

Я сумую за тим, що раніше більше працювала «своїми руками». Бо як менеджер ти щось робиш, ходиш на якісь зустрічі, ведеш купу комунікацій, від яких втомлюєшся, але фізично роботу не відчуваєш. Інколи здається, що твій вклад у продукт менший, ніж коли ти був дизайнером і міг заглибитись у роботу. Разом з тим, продакт-менеджер бачить ширшу картину усього продукту, має більший вплив, адже приймає рішення.

Джерело: telegraf.design