«Які форми взаємодії існують між замовником та фрілансером? На які права та пільги можуть розраховувати фрілансери?» – допоможе у розв’язанні даних питань експерт - Сергій Тарасюк, керуючий партнер АО «Тарасюк і Партнери»

Взаємодія між замовником та виконавцем

Існують три форми взаємодії, які відрізняються природою взаємовідносин і оподаткуванням:

1. Надання послуг або виконання робіт від імені фізичної особи на підставі цивільно-правових угод.
2. Надання послуг або виконання робіт від імені ФОП на підставі господарського договору.
3. Надомна праця – вид трудових відносин (працівник для виконання робочих завдань не зобов’язаний з’являтися в офіс, а все необхідне для роботи має вдома).

Виконання роботи за договором цивільно-правового характеру (ЦПХ)

Як правило цивільно-правові угоди укладаються на виконання певного обсягу робіт на тимчасовій основі. Іноді за цивільно-правовими угодами приховують трудові відносини. Якщо роботодавець не подає повідомлення про прийняття працівника на роботу, ст. 265 КЗпП передбачений штраф – 30 мінімальних зарплат для роботодавця (у 2020 році – 141 690 грн). Варто зазначити, що працівник при цьому не несе будь-якої відповідальності. Щодо оподаткування, то в даному випадку застосовується ставка ЄСВ – 22 % (аналогічно трудовим відносинам).

Переваги для фрілансера:

• Більше прав у виборі замовника та гнучкість у плануванні робочого часу та навантаженні.
• Усі взаємовідносини регулюються договором: є предмет договору, строки і порядок оплати.
• Замовник не може ніяк вплинути на питання, не врегульовані у договорі.
• Фрілансер може підвищувати вартість послуг синхронно із рівнем своєї кваліфікації.
• Правил трудового розпорядку дотримуватися фрілансер не зобов’язаний, як і часу, коли він буде виконувати роботу – це ключова відмінність з трудовими відносинами.
• Відсутність необхідності вести будь-який облік або сплачувати податки – це обов’язок замовника послуг (роботодавця, у випадку трудових відносин).
• Серед переваг з точки зору оподаткування – можливість застосовувати ЄСВ до фактичної суми винагороди, а не до розміру мінімальної заробітної плати.

Мінуси взаємовідносин на підставі договорів ЦПХ:

• Відсутність будь-яких гарантій, передбачених КЗпП: лікарняних, страхування від травматизму та на випадок безробіття.
• Відсутність гарантій від звільнення з роботи або обов’язку укласти договір на наступний обсяг робіт.

Виконання роботи від імені фізичної особи-підприємця

Взаємодія від імені підприємця дуже схожа на модель за договорами ЦПХ, з відмінністю лише в обов’язках фрілансера самостійно вести бухгалтерський та податковий облік. Проте і податкове навантаження інше.

Будь-яких пільг підприємець не має, є лише договірні відносини із замовником за якість та строки наданих послуг (виконаних робіт). Відповідальність за порушення умов договору передбачена цивільним законодавством та договорами. Найпоширенішими видами відповідальності є несплата за невиконану/неякісно виконану роботу або ж застосування штрафу чи пені. Так, у разі трудових відносин, проблематично довести невиконання або ж неякісне виконання роботи найманим працівником. Для цього необхідно впроваджувати щось на кшталт CRM-систем або KPI, що для малого та середнього бізнесу досить проблематично.

У разі ж фрілансу, у замовника набагато ширший арсенал, адже кожне завдання фіксується (електронна пошта, доповнення до договору) та у випадку порушення з боку виконавця, скаржитися можна в суд. Там фрілансеру необхідно доводити, що робота виконана вчасно та в повному обсязі і, лише після доведення, можна буде стягнути суму заборгованості та штраф із замовника.

Страхування на випадок безробіття або травматизму не передбачено. Щоправда, є гарантії щодо тимчасової втрати працездатності (у межах мінімального внеску) та можливість не сплачувати ЄСВ на період відпустки.

Дистанційна праця та фріланс – є різниця?

Дистанційна праця – термін не визначений в законодавстві, проте найближче поняття – «надомна праця». Воно передбачає право особи за певних умов, зокрема, за згоди роботодавця, визначити робоче місце у себе вдома. Особливою вимогою є наявність відповідного обладнання (наприклад, ноутбука достатньо, щоб виконувати широке коло завдань). У будь-якому випадку, це форма трудових відносин з усіма наслідками.

Фріланс – запозичений термін, у національному законодавстві він не розкритий. Виходячи із контексту, найбільш близький до взаємовідносин за цивільно-правовими договорами або мікропідприємницької діяльності без найманих працівників.

Різниця між цими поняттями випливає із природи взаємовідносин: дистанційна, тобто надомна праця, дорівнює трудовим відносинам. Фріланс ближчий до цивільно-правових відносин і не зовсім правильно його відносити до дистанційної праці.

Коротко можна зафіксувати, що дистанційні трудові відносин вигідніші для виконавця, адже у нього більше прав і гарантій, передбачених законодавством (КЗпП, наприклад), але з іншого боку – менше свобод розпоряджатися своїм часом, передусім, і вибором замовника. Адже трудові відносини передбачають, як правило, певний робочий час в обмін на оплату.

Фрілансер, у класичному понятті, вільний у плануванні свого часу, виборі замовника. Проте гарантії захисту своїх прав лежать у площині цивільного законодавства, у якому діє рівність і диспозитивність сторін. Тобто усі суперечки вирішуються або перемовинами, або ж у судовому порядку.

Оформлення трудових відносин

Трудове законодавство передбачає укладання лише письмового договору у випадках будь-яких трудових відносин з цілою низкою інших організаційних моментів з боку роботодавця. Можна укласти договір за допомогою електронних цифрових підписів (далі – ЕЦП). Для цього мають бути відповідні ЕЦП в обох сторін та необхідне програмне забезпечення, а також знання у підписантів.

Що робити фрілансеру, якщо йому вчасно не заплатили?

Ніколи не розпочинати виконання роботи без укладання письмового договору.

Звернутися до роботодавця з письмовою претензією (бажано відправити поштою з описом вкладеного і з обов’язковим врученням). Якщо є ЕЦП, то ще простіше: відправити претензію на зазначену у трудовому договорі електронну пошту (хоча можна і без ЕЦП).

Разом з усіма доказами (трудовий договір, претензія, виписка по банківській карті) звернутися до Державної служби України з питань праці або до місцевих органів влади, у складі яких є уповноважені інспектори.

Право на пенсію, декретну відпустку

Пенсія передбачена у будь-якому разі та напряму залежить від сплати внесків. Різниця лише в тому, хто зобов’язаний сплатити ЄСВ: роботодавець чи підприємець.

Декретну відпустку оплачує або роботодавець (з подальшою компенсацією Фонду соціального страхування), або фізична особа-підприємець – самостійно звертається до Фонду (знову ж таки, у разі сплати всіх передбачених внесків).

Авторське право та фріланс – як себе захистити?

Авторські права на твір можна захистити, якщо зафіксувати в договорі (додатку до нього) над яким саме проектом/продуктом працює фрілансер/дистанційний працівник. У разі створення проекту/твору, який підлягає захисту, потрібно звернути увагу чи є він кінцевим продуктом. Як показує практика, майнові авторські права, зазвичай, належать замовнику, а немайнові – лише виконавцю.

Джерело: rabota.ua