Денис Невожай – UX-дизайнер у Google. Наразі він працює з продуктом Google Nest, який перетворює звичайне помешкання у смарт-домівку. Денис розповів про роботу на перетині софту та «заліза», необхідні навички для UX-дизайнера в США, власні фейли та емоційне вигорання.

Оригінал розповіді можна почути у подкасті про цифровий дизайн Do not lean.

Перший досвід, або кліп-арт з Петрівки

Як я отримав свою першу роботу в діджитал-дизайні? Я створив кілька, грубо кажучи, фейкових сайтів. Один був «сайт іспанського фешн-бренду», інший присвятив кіно (щось типу кінопорталу). Обидва створив на flash, чи то була комбінація html і flash. Я виклав ці сайти онлайн і в підсумку мене знайшли хлопці, які працювали з американськими клієнтами з України. Вони робили копії магазину медичних товарів. Робота полягала в тому, аби просто сидіти і клепати копії цього магазину, з різними доменами і дизайном. Так почалася моя кар’єра вебдизайнера.

Денис Невожай

Це було дуже смішно. Я робив як мінімум один сайт у день. На той час і мої скіли, і сам дизайн сайтів був ще в зародковому стані. Використовував дуже багато растрової графіки – елементи меню з інтегрованими картинками і так далі. Тоді я їздив на Петрівку і скуповував весь кліп-арт з медичною тематикою. Щотижня. Я мав дуже багато дисків і максимально використовував те, що на них було. І власне свою кар’єру в цій компанії закінчив, коли зрозумів, щоб більше немає кліп-арту – я використав увесь.

Далі було простіше. У мене вже був якийсь реальний досвід роботи з реальними людьми та проєктами.

Як я потрапив у Google

Спочатку прийшов не в сам Google, а в компанію Nest. Тоді вона ще була окремим бізнесом, незважаючи на вже офіційне об’єднання. І навіть розташовувалася в іншому місті – Пало-Альто, Каліфорнія (у дуже цікавому районі, до речі, поруч з такими компаніями, як Boeing, SAP, Xerox PARC).

Це було єдине місце в Google, яке було вже частиною компанії, але куди потрібно було проходити співбесіду з нуля. Хоча я вже пройшов у Google і мене «сватали» до різних команд, аби я міг обрати. Мені це вдалося, і мене взяли в «команду термостата». Термостат – головний продукт, з якого власне і почалась уся компанія Nest.

Що таке Google Nest

Google Nest – це торгова марка Google, через яку продаються продукти для розумного будинку, включаючи розумні (smart) колонки, дисплеї, потокові пристрої, термостати, детектори диму, маршрутизатори та системи безпеки (у тому числі розумні дверні дзвінки, замки та камери).

За словами Дениса, суть продукту в тому, аби домівка спрощувала людині буденне життя: «Місія Google Nest – це helpful home, домівка, що допомагає. Ми ще на шляху до цього. Адже технології поки розвинені недостатньо, а в людей ще мало потрібних девайсів».

Наразі Google Nest працює над тим, аби «навчити» будинок автоматично реагувати на запрограмовані рутинні події. Наприклад, коли людина приходить додому – світло автоматично вмикається, за годину до її приходу автоматично вмикається кондиціонер чи збільшується потужність опалення, вмикається бойлер. Коли люди йдуть із дому – світло вимикається, термостат перемикається у економічний режим і т.д.

Як підвищити самого себе у Google

Певний час я займався UX-дизайном управління термостату – thermostat control – на різних платформах – смарт-дисплеї (Google Home Hub), голосові помічники (Google-спікери) та додаток Google Home на телефонах. Потім я зрозумів, що мені не вистачає впливу, і я хочу робити те, від чого залежатимуть інші команди. Мені було цікаво займатись дизайн-системою, фреймворком – основою, на якій будуються якісь інші рішення. Потрібно було потрапити до команди Apps чи Foundation. Тому я почав експериментувати з тим, як додаток Google Home може еволюціонувати.

Я провів усі можливі дослідження, розробив декілька прототипів, почав спілкуватись із людьми з різних вертикалей (напрямків у Google Nest), які використовують додаток Google Home з різною метою – для управління системами, для налаштування, для процесів out-of-the-box experience і т.д. Ці ідеї почали викликати певний інтерес у колег, і я озвучив, що зацікавлений перейти у фреймворк-команду. Потім керівництво із цим погодилось і мене перевели. З цього часу я почав займатись фреймворком.

 «Це не та ситуація, коли всі тихенько сидять носом у комп’ютерах і тобі стає там нудно. Тут завжди «горять труби»

Працювати на стику софту та харду – це кайф

Команда дизайнерів Google Nest займається не лише розробкою віртуального додатка та його оновлень, у нас є фізичний продукт, пристрій. Насправді, дуже цікаво, коли в процесі дизайну є можливість бачити, як формується реальний продукт. Ти можеш бачити прототипи. Він стоїть у тебе на столі, й ти можеш у нього потицяти – зрозуміти, як все працює. І від твоїх UX-рішень певною мірою залежить, яким буде цей пристрій. Адже ти створюєш досвід користувача (user experience) ще до того, як продукт власне буде реалізований.

Це вже четверта компанія, де у моїй роботі пов’язані софт і «залізо». Так значно цікавіше працювати, бо тут є драйв. Це не та ситуація, коли всі тихенько сидять носом у комп’ютерах і тобі стає там нудно. Тут завжди «горять труби», завжди якийсь «кіпіш», весь час щось не встигається, щось потрібно налагоджувати, вписуватись у таймлайни. З іншого боку – більше стресу.

Про емоційне вигорання

Так, емоційне вигорання у мене було. Коли я працював у Києві у Paymentwall, у мене було не просто емоційне вигорання, я думав, що взагалі зав’язав із дизайном. Що все – кінець – мені потрібно щось зовсім інше.

Як я з цим боровся? Я багато про це думав, аналізував, що з цим робити. У мене були деякі альтернативні варіанти чим займатись – можливо, знімати кіно, чи знімати екстремальний спорт (я займався катанням на велосипеді по горам, mountain biking), особливо цікаво це виглядає, коли дивишся інстаграм людей, що працюють у цій сфері – багато подорожують, працюють із крутими хлопцями і т.д.

Коли в мене це все відбувалось, я усвідомив, що хочу переїхати у Штати, працювати тут, і питання уже стояло – як мені це зробити. Найпростішою відповіддю був дизайн. Тут на UX є попит, а в мене вже був досвід і вміння щось робити. Тоді я вирішив, що мені потрібно просто змінити компанію, атмосферу. Змінити все, що можна змінити, але при цьому лишитись в UX-дизайні. Коли я прийняв це рішення, це дало мені сили і натхнення.

Тому мій рецепт – відступити у бік (як то кажуть, zoom out), подивитись на все з боку, проаналізувати варіанти, що можна змінити, чи перейти в інакшу сферу. Наприклад, я займався вебдизайном, а потім повністю переключився на мобільний дизайн.

Про фейли і фейки

На час виникнення бажання працювати у США у мене не було портфоліо – настільки все було погано. І я викрутився із ситуації так само, як і на початку своєї кар’єри – зробив неіснуючі проєкти і виклав їх на Behance. Це був 2013 рік. Я зробив додаток для GoPro. Це призвело до того, що компанії з Долини почали мені відповідати та навіть призначати інтерв’ю. Незважаючи на те, що я показував два «фейкових» проєкти на Behance. Це зламало всі шаблони у мене в голові.

Також я поспілкувався із Head of Design у GoPro – йому хтось показав мою роботу, і вона йому сподобалась. Це було дуже надихаюче. Так я почав дуже ефективно шукати роботу в Штатах. Хоча не все було гладко.

Коли я зробив той додаток для GoPro, у мене навіть не було iPhone. І під час співбесіди у Facebook мене запитали про цей проєкт. Щось про те, «що буде, якщо натиснути цю кнопку»: була кнопка назад, хоча користувач знаходився, ніби як у діалозі, що буде, якщо її натиснути? Я завис. Просто через те, що не знав патерни в iOS, та й тому, що все було зроблено нашвидкоруч, без жодного тестування. Це був фейл. Але це був дуже крутий і цікавий досвід.

Далі була компанія Palantir. Я пройшов дві співбесіди віддалено, потім мене запросили в США, я приїхав туди – там зафейлив. Паралельно була співбесіда з Google – я її теж зафейлив.

Я думаю, що людині з України, країн СНД пройти успішно інтерв’ю в США без жодної підготовки та практики дуже складно. Для цього необхідно мати сильні софт-скіли та вміти користуватись мовою так, аби продати себе.

«Якщо ти хочеш тут досягти якихось висот у кар’єрі, весь час потрібно показувати: «Ось моя робота», «Ось я», «Я крутий». Потрібно будувати зв’язки з людьми»

Топ-3 навички UX-дизайнера, які важливо розвивати

Я б зфокусувався на навичках, про які в Україні мало говорять, і які потрібні абсолютно на всіх дизайн-позиціях. Це софт-скіли (навички спілкування). Насамперед, уміння переконати людей у правильності рішення, уміння презентувати це рішення, грубо кажучи, уміння його продати. Ця навичка дуже важлива в Америці. І стосується не лише дизайну, а й багатьох професій, у тому числі й інженерів. Я в Google не бачив жодного інженера, який сидить втупившись у монітор і просто кодить. Тут вони всі дуже активні: на зустрічі команди кожен озвучує свою ідею, кожному є що сказати, показати, презентувати. І це дуже відрізняється від України чи Росії.

Разом із тим є зворотній бік медалі: часто робота оцінюється не тільки по самій роботі, але і по тому, як ти її продаєш. Тому дратує, коли люди воліють сказати абищо – повторитись чи сказати щось очевидне – просто аби показати, що вони беруть участь.

Другий важливий скіл, який приходить мені на думку, – product thinking. Третій – вміти робити прототипи, швидко і з можливістю змінювати певні елементи в процесі.

Google – дуже велика компанія і в ній присутньо багато політики. Реально, як серіал «Картковий будиночок»: на очах у когось вплив збільшується, хтось його втрачає, дехто між собою воює, виникають вороги і союзники, і все таке інше. Це відволікає. І експату-інтроверту в такому середовищі складно досягнути успіху. Доводиться адаптуватись і я роблю максимум з того, що я можу.

Джерело: telegraf.design