Український GR. Як налагоджують між собою роботу технологічні компанії та влада

  • 25 апреля, 09:00
  • 3788
  • 0

Великий і середній бізнеси мало де можуть існувати без постійної комунікації з державою, особливо в умовах повномасштабної війни. Тож не дивно, що нині професія фахівця із взаємодії з органами державної влади отримала друге дихання, особливо в технологічному секторі бізнесу. 

Цифрові взаємини з владою

До певного моменту українська ІТ-галузь не перебувала під пильним наглядом держави, розвиваючись відносно вільно. Вона була спочатку надто малою та незрозумілою, аби бюрократія звертала на неї увагу як на джерело ресурсів, які можна викачати на свою користь. Напевне, ця обставина і дозволила ІТ стати тим, чим вона є зараз. З’явившись за пізнього Кучми, зміцнівши за Ющенка, вона була непомітною в часи Януковича, щоби за каденції Порошенка стати одним із локомотивів розвитку країни.

«На галузь IT припадає майже половина всього експорту послуг України. У 2023 році комп’ютерні послуги становили 41,5% загального обсягу експорту. Це дещо менше, ніж у 2022-му, тоді було 45,5%. Однак це досі найбільша частка серед інших послуг, що експортуються» — говорить директор із галузевих питань компанії N-іX Святослав Кавецький.

Інформаційні технології не належать до традиційних царин роботи GR-спеціалістів (тютюн, алкоголь, азартні ігри, ОПК тощо). Саме тому деякі з найбільших гравців ринку не мають власних розвинених Government Relations команд, натомість вони користуються послугами різного роду асоціацій. 

«ЕРАМ Україна не має окремо виділеної функції, яка відповідає за зв’язки з органами державної влади. Однак компанія є активним учасником локальних ІТ-кластерів у багатьох містах України, а також є членом Асоціації IT Ukraine. Ці організації тісно взаємодіють як з місцевою, так і з державною владою. Водночас в компанії є фахівці, які відповідають за співпрацю з кластерами та асоціацією» — зазначила у коментарі AIN директорка з корпоративних комунікацій компанії Ніна Васильова.

Її слова підтверджує Катерина Одарченко, президентка профільної асоціації UAGRPL: «Подивіться, у скількох компаніях є посада GR-директор, — це дасть вичерпну відповідь» [на запитання про те, чи багато IT-бізнесів мають власні GR-відділи].

Втім, якщо подивитись на те, як науковці трактують міжсекторальну взаємодію (трикутник «держава – бізнес – неурядові організації»), то стане зрозуміло, що одними лише асоціаціями справа не обмежується. Адже Government Relations — це стратегічна функція, притаманна переважно великому, рідше середньому бізнесу, яка, крім моніторингу, аналізу та донесення інформації до держслужбовців, містить у собі й інші складові.

Йдеться про PR на специфічні цільові аудиторії (стейкхолдерів, що ухвалюють рішення), вплив на ухвалення законів і підзаконних нормативно-правових актів, лобіювання власних та інтересів своєї галузі в органах державної влади і місцевого самоврядування, державно-приватне партнерство, а також корпоративно-соціальна відповідальність і волонтерство. 

Тож подібні посади в ІТ-компаніях можуть називатись по-різному: корпоративні комунікації, Public Policy, GR, Public Affairs, Corporate Relations — але при цьому завжди йдеться про налагодження комунікації з державою. Особливо зараз, під час великої війни.

«Осідлати» інновації

Роль GR у технологічному секторі України зростає. Достатньо подивитись темпи розвитку регіональних IT-кластерів, створених не в останню чергу і для взаємин із чиновниками. «ІТ — це специфічна сфера в усьому світі. У США, де я працюю, вона є найменш зарегульованою, — говорить президентка профільної асоціації Катерина Одарченко. — Певні явища і продукти тут з’являються раніше, ніж їхнє регулювання. Так само і в Україні. До прикладу, це автомобілі із самокеруванням чи криптовавлюта. Спочатку з’являється регулювання у Сполучених Штатах, потім в ЄС і потім уже в нас». Напевне, саме тому так прикуто увагу зараз до американського кейсу з блокування TikTok.  

У фахівців із GR у різних світових ІТ-компаніях відмінні й виклики. Якщо в США це тенденція, коли інновації розвиваються швидше за відповідне законодавство, а в ЄС йде постійна боротьба з регуляціями, то в країні-агресорці рф подібні спеціалісти шукають шляхи отримання різноманітних державних замовлень і грантів, а також займаються «імпортозаміщенням та імпортовипередженням».

В Україні ж до 24 лютого 2022 року головною на порядку денному була цифровізація державного сектора, а тепер — розвиток defense-tech і супутні цьому розвитку питання. «Я думаю, що це податкові елементи — оподаткування ФОПів, все таке. Інтелектуальна власність, звісно», — зазначає Одарченко.

Утім, фактично всі опитані AIN коментатори в один голос називають головний біль українського ІТ.

«Найбільшими проблемами для представників IT-галузі зараз є бронювання та виїзд співробітників за кордон, зокрема для укладання контрактів і проведення переговорів з контрагентами тощо» — говорить Андрій Забловський, керівник Секретаріату Ради підприємців при Кабміні.

З ним погоджується і Святослав Кавецький, співголова Комітету з питань ІТ в Американській торговельній палаті (AmCham): «Передусім [нерозвʼязаним питанням є] бронювання співробітників ІТ-компаній і можливість здійснення короткотермінових відряджень за кордон. Це та проблема, яка не зникає з порядку денного в контексті комунікації з представниками держави. Друге — це законодавчі зміни, що стосуються чи можуть стосуватися нашої галузі».

Це підтверджують і в Мінцифри: «Питання бронювання ІТ-спеціалістів залишається темою №1 у нашому діалозі із бізнесом. Від цього залежать стабільність роботи компанії та її конкурентоспроможність на міжнародному ринку. Загалом багато уваги приділяємо спільному напрацюванню наративів для міжнародної комунікації про стійкість і переваги української ІТ-галузі. Працюємо над тим, щоб сформувати потужний голос, який переконає глобальних клієнтів не боятися співпрацювати з українськими компаніями».

Лавмарки, асоціації та всі-всі-всі  

Архітектура взаємин бізнесу та влади в усьому світі приблизно однакова. Є політики та очільники органів державної влади й місцевого самоврядування, і є представники бізнесу, що мають також моніторити законодавчі зміни, які їх стосуються, надавати держслужбовцям експертизу щодо тих чи інших інновацій, адже специфікою ІТ є перманентні зміни. Вищим пілотажем для GR-спеціаліста є непрямий вплив на ухвалення державних рішень.

«Держава, безперечно, має монополію на встановлення правил, однак ми віримо в те, що зміни мають обов’язково пропрацьовуватися з ключовими учасниками GR-діалогу заради уникнення небажаних наслідків чи погіршення умов ведення бізнесу та розвитку галузі. Наразі в нас немає підстав казати, що нас не чують. З ключовими державними інституціями в нас хороші робочі контакти», — говорить директор з галузевих питань компанії N-іX Святослав Кавецький.

Для впливу існує низка інструментів: 

  1. Персональна робота GR-спеціаліста з представником держави;
  2. Найм лобістів, який з новим законом стане можливим в Україні вже наступного року;
  3. Тиск через фахові (АПІТУ, УКА, UVCA тощо) та загальнодержавні асоціації;
  4. Взаємодія і просування власних наративів через медіа;
  5. Задіювання кампаній громадського тиску з елементами адвокації (grass roots, або astroturfing) з рештою. Grass roots — це низова ініціатива щодо тих чи інших соціальних змін. Astroturf — сорт присадибної трави для газону, іронічна назва закамуфльованих під grass roots ініціатив бізнесу у процесі впливу на державні органи.

Кавецький зазначає, що основними учасниками в діалозі між ІТ-компаніями та органами державної влади є Американська торговельна палата в Україні та Європейська Бізнес Асоціація, а також найбільші технологічної асоціації: IT Ukraine, Львівський і Харківський ІТ-кластери.

Втім, Одарченко з ним не погоджується: «Якщо ми говоримо про Україну, хто тут є комунікаційним посередником, я б не назвала ІТ-асоціації найбільш сильними, ні. Я б сказала, що це венчурні фонди, бо вони отримують фінансування, припустимо зі Світового банку. Тому до них зараз прислухаються. До неурядових організацій — ні». 

Що ж до так званих лавмарок (monobank, Rozetka, «Нова Пошта», Uklon тощо), то лобістка зазначає: «Я знаю, наприклад, що «Нова Пошта» досить ефективна в лобіюванні і діалозі з владою. Стосовно інших я б не сказала, що вони є дуже ефективними в лобіюванні, у тому числі тому, що ніхто з них не розвиває [свою] асоціацію».

«Прямий діалог між власниками лавмарок і владою — додатковий канал донесення меседжів і звернення уваги до болісних питань. Однак ключове місце в комунікації між компаніями та державними органами, на нашу думку, має все ж залишатися за реномованими бізнес-асоціаціями, які адвокатують спільну позицію всіх учасників ринку, і це стосується не лише ІТ. Такий підхід до комунікації забезпечує максимально неупереджене та рівномірне врахування інтересів усіх компаній, зокрема малого та середнього бізнесу, й забезпечує конкурентні та прозорі умови» — стверджує Кавецький.

В Мінцифри додали, що лавмарк-бренди, безперечно, мають певні переваги у просуванні інтересів галузі завдяки видимій публічній комунікації. Втім, найбільш ефективним є консолідація зусиль компаній у вигляді об’єднань, кластерів та асоціацій: «Ми взаємодіємо з усіма такими організаціями, і саме це дозволяє нам побудувати системний і тісний діалог з галуззю». 

«Зокрема співзасновники двох згаданих компаній Олег Гороховський (monobank) і Вʼячеслав Клімов (Нова Пошта) зараз є членами нещодавно створеної Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану при президентові України, — підкреслює Андрій Забловський, — Що дає можливість додатково пушити проблемні питання перед владою, в тому числі ті, які дотичні до проблематики IT-галузі». 

Технологічні лобісти

З боку держави GR-запити теж є кому опрацьовувати. «У контексті взаємодії з технологічним сектором, опрацюванням GR-запитів займається Мінцифра, а саме Директорат розвитку ІТ, що у підпорядкуванні заступника міністра цифрової трансформації Олександра Борнякова. Поняття «цензорного порогу» для нас не існує. Якщо компанія звертається до нас із запитом, ми беремо його до уваги та в межах своїх повноважень допомагаємо їй» — зазначають у відомстві.

Андрій Забловський доповнює картину: «Запити в установленому законодавством порядку опрацьовують усі державні органи влади, до яких вони спрямовуються, залежно від специфіки того чи іншого питання, а також рівня проблеми, що порушується у відповідних зверненнях/запитах. Чим системніше питання та важливіше з погляду ведення бізнесу в умовах війни або якщо воно є частиною наших євроінтеграційних зобов’язань, міжнародних домовленостей з партнерами щодо виконання реформ, тим шанси не тільки на обговорення, але й безпосереднє ухвалення на урядовому рівні, вищі».

Натомість представник AmCham зазначає, що його комітет звертається до влади винятково стосовно питань, які «мають важливе значення для галузі», не перевантажуючи державні органи беззмістовними запитами. Тому і отримують зворотний зв’язок, «за що дуже вдячні». Як правило, звернення Палати скеровуються на керівників органів державної влади чи їхніх заступників.

До того ж в ІТ рідше за інші сектори ринку використовується типова практика непублічних зустрічей бізнесу та влади. 

«Я думаю, що саме ІТ-галузь непублічні зустрічі мало використовує. Інші більш класичні галузі, звісно, використовують. І в Україні вони навіть зараз більш дієві тактично, а не стратегічно. Але, знову ж таки, це зараз змінюється,» — говорить Катерина Одарченко. 

Великим є також вплив міжнародних партнерів України.

«Міжнародна допомога, зокрема в частині різноманітних донорських проєктів і міжнародних ініціатив з підтримки технологічної екосистеми в Україні є досить суттєвою як для підтримки IT-галузі, так і на кроссекторальному рівні, що стосується взаємодії в трикутнику «неурядові організації – бізнес – держава» тощо», — зазначає Забловський.

У Мінцифрі додають, що одним із ключових напрямків розвитку ІТ в Україні є глобальна промоція технологічної екосистеми, зокрема на великих міжнародних подіях. «Участь українських делегацій у таких масштабних подіях, як WebSummit, CES, TechCrunch Disrupt тощо є можливою саме завдяки допомозі міжнародних партнерів і взаємодії між державою, НУО та бізнесом. Якщо у цифрах за 2023 рік, то міжнародні торгові місії, організовані Мінцифрою разом з партнерами, принесли українським компаніям понад $7 мільйонів інвестицій та $11 мільйонів у продажах. Для нас ключовим партнером є Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України». Разом з ними ми реалізуємо усі проєкти, спрямовані на розвиток технологічного сектора, зокрема і «Дія.City»», — заявили там.


0 комментариев
Сортировка:
Добавить комментарий

IT Новости

Смотреть все